Тепловизионные прицелы, тепловизоры и теплоприцелы

Тепловизионные прицелы, тепловизоры и теплоприцелы для охоты в Украине https://t.co/jz9EArkU20

— Игорь Перевертайло (@dubey_rasti) 6 вересня 2016 р.

Якщо завтра війна

14.08.2016 Віталій Портников: Якщо завтра війна | Оглядач

Якщо завтра війна

12 серпня 2016, 23:38 Ми - воююча держава. Держава під постійною загрозою нової агресії, пише Віталій Портніков для newsru.ua.

Досить було однієї погано організованою провокації ФСБ, одного загрозливого заяви Володимира Путіна, одного викраденого і змученого українського громадянина, признається в "диверсії", як основною темою і наших ЗМІ, і приватних розмов громадян стала війна.

Чи не економічні реформи, не тарифи, навіть не корупція - якщо про неї згадують, то лише в контексті можливої ​​корумпованості військового начальства і постачання армії. Все несподівано помітили те, про що не хотіли розмовляти весь минулий після Мінських угод рік: війна нікуди не поділася. І саме вона - а не реформи, корупція і тарифи - загрожує Україні в першу чергу. Чи не буде мати ніякого значення, скільки ви платите за світло чи воду, якщо ваш будинок зруйнований - на вулиці і в притулку не платять. Чи не буде мати ніякого значення, наскільки якісно вчать ваших дітей в школі - якщо ваша дитина загине під обстрілом, його вже ніхто нічому не навчить. Чи не буде мати ніякого значення, яке в нашій країні освіту - якщо ваш син загинув, захищаючи Батьківщину від ворога, він вже не вступить до університету. І навіть якість медицини має значення тільки для тих, хто вижив. Скажу навіть більше: рівень демократії в державі має значення тільки тоді, коли ця держава є. А коли його немає - то не надто важливо, яка у нього модель управління. На Нема й суду нема. Навіть корумпованого.

Нас чекає ще одна війна?

Http://ukr.obozrevatel.com/blogs/15308-esli-zavtra-vojna.htm 1/3

Віталій Портников

Журналіст, публіцист Всі статті автора

ЧИТАЙТЕ:

/ БЛОГИ

�14.08.2016 Віталій Портников : Якщо завтра війна | Оглядач

Я намагаюся сказати це своїм співвітчизникам уже багато місяців поспіль - але у відповідь чую тільки глузування. І це в кращому випадку. У гіршому - звинувачення в роботі на владу, яка небезпекою війни виправдовує власну неефективність і корумпованість. Зовсім не збираюся доводити, що влада ефективна і не корумпована. Просто я впевнений, що краще мати владу, яку ми можемо навчитися контролювати - чим ніякої влади або чужу владу. Влада Путіна. Адже все це ми вже проходили.

Де масовики-витівники, які запевняли співгромадян, що варто нам тільки реформувати економіку, як в Україні річкою потечуть інвестиції? А тепер уявіть собі, що все вже реформовано, прозоро і без корупції - а Путін на порозі з погрозами. А ви - західний інвестор. Куди б ви вклали гроші? Яке українське місто вважали б знаходяться поза зоною ризику? Харків? Дніпропетровськ? Херсон? Одесу? Може бути, Львів і Чернівці від гріха подалі? Але якщо потенційний агресор готовий воювати до повалення законної влади - то хто гарантує вам збереження інвестицій, якщо він доб'ється успіху? Навіть у Львові?

ЧИТАЙТЕ:

Психвійна: жертви ще схожі на людей, але вже не зовсім люди

Досить тішити себе ілюзіями. Досить вірити пройдисвітам і ідіотам, які наживаються на українських проблемах. Ми - воююча держава. Держава під постійною загрозою нової агресії. Держава з окупованим ворогом територіями. Держава, в якому є частина населення - і частина політичної і підприємницької еліти, - яка готова прийняти будь-який режим, навіть окупаційний. Янукович, Азаров, Аксьонов, Колесніченко, Захарченко, Царьов взялися не з безповітряного простору - вони були частиною коллабораціонистского світу, який нікуди не зник.

З цим доведеться жити. Жити довго. До краху путінського режиму, а можливо - і довше, до переформатування того державного організму, який наїжачився злобою на наших кордонах. Жити в постійній військовій готовності і з великими витратами на армію. Жити без серйозних інвестицій. Жити з провокаціями і жертвами по всьому периметру дотику з ворогом - вчора на Донбасі, сьогодні в Криму, завтра - просто на російсько-українському кордоні. Жити в одному будинку з ворогами і зрадниками, які будуть прикидатися патріотами. Патріотами за рублі.

ЧИТАЙТЕ:

Війни не буде!

Http://ukr.obozrevatel.com/blogs/15308-esli-zavtra-vojna.htm 2/3

�14.08.2016 Віталій Портников: Якщо завтра війна | Оглядач

І в цьому житті вибір дуже простий. Потрібно або сприймати її як час непростого будівництва Української держави, результат якого окупиться сторицею для наших дітей і онуків - або просто залишити Україну в спокої. Поїхати і не нарікати.

Втім, потрібно пам'ятати, що Путін може прийти і туди, куди ви поїдете. А може не Путін. Можуть радикали з "ІДІЛ". У сучасному світі можна загинути під російським обстрілом в Авдіївці, а можна - на сяючою набережній Ніцци, в автобусі в Єрусалимі, в руїнах Алеппо, в поїзді в Мадриді, під танком в Стамбулі, в літаку над Єгиптом, в кафе в Парижі. І навіть в нью-йоркському хмарочосі, як ми всі знаємо по 11 вересня, теж можна.

У ХХI столітті кожен сам вирішує, що йому будувати, де жити і де вмирати.

Приєднуйтесь до груп "Обозреватель Блоги" на Facebook та VKontakte, слідкуйте за оновлення!

Редакція сайту не Несе відповідальності за Зміст блогів. Думка редакции может НЕ збігатіся з авторським.

АВТОР: Віталій Портніков ДЖЕРЕЛО:  http://ukr.obozrevatel.com/blogs/15308-esli-zavtra-vojna.htm

newsru.ua3/3

©  & ®  Чорні Троянди

http://brcf-ua.blogspot.com

Якщо завтра війна

14.08.2016 Виталий Портников: Якщо завтра війна | Обозреватель

Якщо завтра війна

12 серпня 2016, 23:38 Мы – воюющее государство. Государство под постоянной угрозой новой агрессии, пишет Виталий Портников для newsru.ua.

Достаточно было одной плохо организованной провокации ФСБ, одного угрожающего заявления Владимира Путина, одного похищенного и измученного украинского гражданина, признающегося в "диверсиях", как основной темой и наших СМИ, и частных разговоров граждан стала война.

Не экономические реформы, не тарифы, даже не коррупция – если о ней вспоминают, то только в контексте возможной коррумпированности военного начальства и снабжения армии. Все неожиданно заметили то, о чем не хотели разговаривать весь прошедший после Минских соглашений год: война никуда не делась. И именно она – а не реформы, коррупция и тарифы – угрожает Украине в первую очередь. Не будет иметь никакого значения, сколько вы платите за свет или воду, если ваш дом разрушен – на улице и в приюте не платят. Не будет иметь никакого значения, насколько качественно учат ваших детей в школе – если ваш ребенок погибнет под обстрелом, его уже никто ничему не научит. Не будет иметь никакого значения, какое в нашей стране образование – если ваш сын погиб, защищая Родину от врага, он уже не поступит в университет. И даже качество медицины имеет значение только для выживших. Скажу даже больше: уровень демократии в государстве имеет значение только тогда, когда это государство есть. А когда его нет – то не очень важно, какая у него модель управления. На нет – и суда нет. Даже коррумпированного.

Нас ожидает еще одна война?

http://ukr.obozrevatel.com/blogs/15308-esli-zavtra-vojna.htm 1/3

Виталий Портников

Журналист, публицист Всі статті автора

ЧИТАЙТЕ:

/ БЛОГИ

14.08.2016 Виталий Портников: Якщо завтра війна | Обозреватель

Я пытаюсь сказать это своим соотечественникам уже многие месяцы подряд – но в ответ слышу только насмешки. И это в лучшем случае. В худшем – обвинения в работе на власть, которая опасностью войны оправдывает собственную неэффективность и коррумпированность. Вовсе не собираюсь доказывать, что власть эффективна и не коррумпирована. Просто я уверен, что лучше иметь власть, которую мы можем научиться контролировать – чем никакой власти или чужую власть. Власть Путина. Ведь все это мы уже проходили.

Где массовики-затейники, которые уверяли сограждан, что стоит нам только реформировать экономику, как в Украину рекой потекут инвестиции? А теперь представьте себе, что все уже реформировано, прозрачно и без коррупции – а Путин на пороге с угрозами. А вы – западный инвестор. Куда бы вы вложили деньги? Какой украинский город сочли бы находящимся вне зоны риска? Харьков? Днепропетровск? Херсон? Одессу? Может быть, Львов и Черновцы от греха подальше? Но если потенциальный агрессор готов воевать до свержения законной власти – то кто гарантирует вам сохранность инвестиций, если он добьется успеха? Даже во Львове?

ЧИТАЙТЕ:

Психвойна: жертвы ещё похожи на людей, но уже не совсем люди

Хватит тешить себя иллюзиями. Хватит верить проходимцам и идиотам, которые наживаются на украинских проблемах. Мы – воюющее государство. Государство под постоянной угрозой новой агрессии. Государство с оккупированным врагом территориями. Государство, в котором есть часть населения - и часть политической и предпринимательской элиты, - которая готова принять любой режим, даже оккупационный. Янукович, Азаров, Аксенов, Колесниченко, Захарченко, Царев взялись не из безвоздушного пространства – они были частью коллаборационистского мира, который никуда не исчез.

С этим придется жить. Жить долго. До краха путинского режима, а возможно – и дольше, до переформатирования того государственного организма, который ощетинился злобой на наших границах. Жить в постоянной военной готовности и с большими расходами на армию. Жить без серьезных инвестиций. Жить с провокациями и жертвами по всему периметру соприкосновения с врагом – вчера на Донбассе, сегодня в Крыму, завтра – просто на российско-украинской границе. Жить в одном доме с врагами и предателями, которые будут притворяться патриотами. Патриотами за рубли.

ЧИТАЙТЕ:

Войны не будет!

http://ukr.obozrevatel.com/blogs/15308-esli-zavtra-vojna.htm 2/3

14.08.2016 Виталий Портников: Якщо завтра війна | Обозреватель

И в этой жизни выбор очень прост. Нужно либо воспринимать ее как время непростого строительства Украинского государства, результат которого окупится сторицей для наших детей и внуков – либо просто оставить Украину в покое. Уехать и не роптать.

Впрочем, нужно помнить, что Путин может прийти и туда, куда вы уедете. А может не Путин. Могут радикалы из "ИГИЛ". В современном мире можно погибнуть под российским обстрелом в Авдеевке, а можно – на сияющей набережной Ниццы, в автобусе в Иерусалиме, в развалинах Алеппо, в поезде в Мадриде, под танком в Стамбуле, в самолете над Египтом, в кафе в Париже. И даже в нью-йоркском небоскребе, как мы все знаем по 11 сентября, тоже можно.

В ХХI веке каждый сам решает, что ему строить, где жить и где умирать.

Приєднуйтесь до груп "Обозреватель Блоги" на Facebook та VKontakte, слідкуйте за оновленнями!

Редакція сайту не несе відповідальності за зміст блогів. Думка редакції може не збігатися з авторською.

АВТОР: Виталий Портников ДЖЕРЕЛО: newsru.ua

http://ukr.obozrevatel.com/blogs/15308-esli-zavtra-vojna.htm 3/3

Інформаційна війна Мордору в Україні