Під Волновахою загинув Віталій Тіліженко. Справжній - патріот, доброволець, воїн

Вчера ночью погиб в бою под Старогнатовкой доброволец "Правого сектора" Виталий Тилиженко Мы не были знакомы лично, только по "Фейсбуку" переписывались. Виталий был прямым человеком, активным участником революции, который не любил полутонов. Он жестко критиковал власти и принимал участие во всех митингах протеста.

Но он имел на это право. Потому что он воевал как доброволец на самых опасных участках фронта, в рядах одной из разведгрупп "ПС", которой официально "не существует" на фронте. Вместе с ним погиб боец "ПС" из Мукачево...

Тилиженко обзывали "зрадником" и "всепропальщиком" - но те, кто это делал, продолжают зубоскалить и дальше в соцсетях, а Виталий за свои убеждения отдал жизнь в бою за Родину.

Он требовал радикальных перемен, его раздражала ложь официальной пропаганды. Он не выбирал выражений, давая оценку действиям власти, но это не было истерикой. Он не искал места у власти. Спокойно и обстоятельно, будучи опытным спортсменов и путешественником, он готовился к новой командировке на войну.

Виталий был из породы идеалистов - не хотел ждать, презирал договорняки и компромиссы. Он сражался за новое справедливое общество, и это единственное, что его по-настоящему волновало. А ложь власти он воспринимал как оскорбление. Примерно в мае он вдруг решил систематизировать свои политические записи. Он попросил меня открыть блог на "Цензор.Нет" - вот все его записи: 
http://censor.net.ua/…/0/interv…/5/author/308740/sortby/date

Я не был согласен со многим, что он писал, но я горжусь, что он писал у нас, выбрал сам наш сайт. Мне все равно какие политические взгляды у человека - мне важно, что он говорит как патриот, и что за свои слова умеет отвечать делом.

Я глубоко убежден, что власть ОБЯЗАНА не отталкивать тех, кто добровольно сражается за Украину, не вешать им ярлыки и не обливать грязью. Власть обязана найти место в боевом строю для добровольцев, а не загонять их в глухое подполье. Это глупо во время войны. На фронте нет места для политических амбиций - там надо воевать, и каждый, кто рискует собой добровольно должен цениться и народом и государством. Этим людям мудрая власть должна помогать.

Мы, украинцы, очень разные, и мы должны учиться жить вместе и понимать друг друга. А в дни тяжелых испытаний, в дни войны, каждый из нас должен быть готов отдать всего себя Родине.

Готовность пожертвовать собой и ПОСТУПОК - это тот знаменатель, который показывает искренность и неискренность слов и убеждений. Виталий прошел путь воина, верный до конца Украине. Он ушел как и жил - честно, когда шел на выручку боевым товарищам...

Вечная память, герой...

Карта Приват:5211 5374 3242 4385 Наталия Викторовна Гладкова (Тилиженко)

Юлия Пелих-Ягода: 
Адрес, по которому можно будет проститься с Виталиком:
г. Запорожье, ул. Цитрусовая, 5, кв. 78. Первый Шевченковский микрорайон. Дата будет известна позже...

Якщо завтра війна (з архівів) | Деякі питання стосовно ДРГ у Криму, або "Де карта Біллі?"

Іноді цікавий не сам факт а у контексті з деякою подією або через деякий час. Пропоную вам на розгляд дуже файний огляд подій дворічної давнини. Ось тоді дійсно були цікаві і огляди, та й професійніше ставились до збору інформацкщо ії. Прикро що авторська стаття назбирала за два роки! ледве сім сотень перегляду.

Після недавнішніх заяв пана хуйла, непокидала думка про концертність, абсурдність звинувачень української сторони, якась нав’язлива тупість постановців викиду. Можливо задача була інсценувати подію для зовсім нерозбірливих людей (мордоростанців наприклад), але ж підробку роблять більш-менш якісно, щоб її не через 24 години розпізнали... так чи не так?

Залишивши тему яка вже набридла (фейкові ДРГ у Криму), я почав переглядати аналітичні матеріали на злобу сьогодення і натрапив на ідентичні дві статті за назвою, (точніше огляд і аналітичний матеріал двох абсолютно різних людей які мали на меті різні цілі) але питання звучало одне й те саме: винесене у заголовок.  Так от, мені прийшла така думка, що кричати для злодія "держіть злодія!!!", не така вже і погана ідея. Пан хуйло любить усіх перегравати. І хіба ж він не підготувався б наперед в інформаційному просторі? Якщо насправді Мордор сам готує таку сплановану акцію, то є сенс створити підгрунття для виправдовування. "Дивіться, це ж ви все, а ще на нас звалююте!"

Була підготовка, були люди, були засоби. Не берусь судити чи ці всі жевжики живі, чи розкидані по донецьким полям-посадкам, але могли бути і інші. І інші полігони чи лагері для навчання диверсантів. І судячи з деякого арсеналу підготовка могла бути не тільки для військових дій саме на фронті. А там вже на стільки широке поле для фантазій, що це тема окремої статті.

Інформаційна війна Мордору в Україні