«Спить Вкраїна та руїни…» Микола Костомаров Спить Вкраїна та руїни Нові щодень лічить, Гине слава… та й ту славу Усяке калічить... Спи ж у льоху, в привитниці, Велика руїно, Спи, небого сердешная, Мати Україно! Поки зорють останнюю Могилу у полі...
Показ дописів із міткою агрессору. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою агрессору. Показати всі дописи
субота, 19 листопада 2016 р.
середа, 31 серпня 2016 р.
Просрати все
Переможний похід Путіна в світ, здається, завершено остаточно. І виграв цей бій навіть не Захід, а тихоня Китай, весь цей час спокійно спостерігав за істериками європейців.
Китай і США підписали договір про військову співпрацю.
США отримали перший з 8-и замовлених у Китаю танкерів-гігантів для транспортування зрідженого газу в Європу.
І великий держрадник Китаю вимагає широкомасштабного переселення китайців на орендовані землі в Забайкаллі - з внесенням в російське законодавство відповідних змін (нового закону про позбавлення в певних випадках наших громадян прав на нерухомість на орендованих іноземними державами територіях їм здалося мало) - для зручності цього процесу. Привід, природно, слушний - мовляв, в Росії немає необхідних для розвитку китайських проектів кваліфікованих фахівців, а на орендованих Китаєм землях спостерігається нестача населення (робочої сили).
Пазл, нарешті, зійшовся. У російських відносинах з Китаєм все гранично ясно. Це "мирна" експансія - і цю війну, підписавши з ним безліч вкрай специфічних договорів, ми вже програли: шляху назад у РФ немає - наша економіка просто не витримає на даному етапі таких неустойок, а крім цього присутні ще й нюанси, пов'язані з поставками дуже важливого для російського нафтопрому китайського обладнання.
На відміну від азіатів, досвіду ведення прихованих економічних воєн у нас немає. У нас немає навіть розуміння того, як воно виглядає. Наш коник - тупе відверте або ледь завуальоване насильство і шантаж - як, наприклад, з газом в Європі - мовляв, замерзнуть вони без нас - і помруть. На інші (більш елегантні) форми експансії свого впливу Росія не здатна. Плюс відсутність розуміння капітаном корабля, які вирішили, що за рахунок ігрищ з Китаєм вийде хоча б тимчасово залатати наші економічні діри (і плювати на наслідки у вигляді "випаленої землі" через 49 років), що з'явилися через його - і його подільників - непрофесіоналізму, жадібності, чванства і амбіцій (Крим, Донбас, ЮКОС, стабфонд та ін.), того, що Китай нам не друг - і переслідує мети отримання власних - виняткових через ситуацію в Росії і навколо неї політичної та економічної ситуацій - вигод. А якщо розуміння по стратегії Китаю у Кремля все ж є, то результат дій уряду не змінюється - змінюється лише підгрунтя людяності в контексті того, що відбувається: непрофесіоналізм і недалекоглядність - на цинізм і підлість. І не більше того.
А ось з газовими танкерами дещо прояснимо, бо не все і не для всіх очевидно. Норвезька Gasco вже більше півроку продає в Європі газу на 30% більше, ніж "Газпром". А тепер компанія Ineos Olefins & Polymers Europe [один з найбільших європейських виробників нафтохімічної продукції] і її партнер - компанія Evergas - поставками етану зі Штатів протягом, максимум, двох-трьох років виб'ють нас з європейського газового ринку. І найбільший розвивається газовий ринок (Індія-Пакистан-Іран) вже грамотно обложений (відгороджений від нас) Китаєм - наприклад, регіональний газопровід вже не російсько-китайський, як нами планувалося, а пакистано-китайський. І Китай нас не має наміру туди пускати, для чого у нього вже є як мінімум два сильних важеля економічного впливу. Укупі це відвертий перерозподіл світового газового ринку, який триватиме - щонайбільше - до 2020-го року, і далі, по його закінченні, ринок знайде стабільну форму на наступні 20-30 років. Для Росії це загрожує катастрофою, тому як наша частка видобутку і продажу газу - 32% від світової (по нафті тільки 13,5% (до речі, 34% нашого експорту), тому на світовому нафтовому ринку ми - цілком рядовий гравець, до того ж залежний заміною застарілих бурових все від того ж Китаю, з яким ми злили верховенство в нашому нафтосервісних секторі, про що кричали наші регіональні видання, але мовчали центральні ЗМІ). Нам просто буде або нікуди дівати свій газ - чи доведеться продавати його Китаю задарма - для його ігор на зовнішніх ринках (для внутрішнього ринку у нього є власний - і Китай в залежність від нашого газу не поставиш).
А тепер найцікавіше. В Україні, як раз здебільшого в Донбасі, величезна кількість неопрацьованого сланцевого газу - контракт на розробку якого з Royal Dutch Shell і Chevron на 50 років було підписано на початку 2013 року. Київ сподівався таким чином звільнитися від енергетичної залежності від Росії - і прорубати собі газове вікно в Європу. Зараз концерн подумує про вихід зі спільного проекту з українською держкомпанією через війну в Донбасі, а Chevron вже відмовився від розробок через військові форс-мажорних ризиків. Так що ми "гибридно" воюємо в Україні не за ефемерне політичне вплив, а за газ - тобто, за газову залежність від нас Україна і Європи. Просто і цинічно. "Люди гинуть за метал." ©
Але тепер - навіть якщо Росія і виграє бій за Україну, то вона вже програла бій за Європу і Індо-Східно-Азіатський регіон. Попутно програвши економічний бій з Китаєм за землю і промисловий розвиток, дипломатичний - за відносини, практично, з усім світом, і фінансовий - за можливості глобального міжнародного держкредитування, на якому російські держкомпанії щільно сиділи з часів перебудови.
І все це при тому, що Росія сама створила всі остаточні умови для власного економічного розвалу одним махом (особливо, якщо врахувати неконвертованість рубля) - всього лише гаслом: "Крим наш!" - і загроза НАТО, про яку нам розповідається, як про прийменник для "кримнашізма" [судячи з зірвався в 2013-му виключно через жадібність російських перевізників договором з НАТО про транзит через Ульяновськ] Кремль всього за півроку до Майдану і подальших подій з анексією і війною взагалі ніяк не хвилювала. І саме бридке - то, що Росія зацікавлена в продовженні війни в Донбасі, оскільки її затягування змусить Royal Dutch Shell вийти з договору - і тоді РФ зможе зберегти хоча б український газовий ринок. (А яка могла бути зацікавленість США в цій війні, якщо врахувати, що Chеvron - дуже велика американська компанія, що належить Рокфеллера, а ще до останньої інавгурації В.В.Путіна в 2011-му представники американської Exxon-Mobil в його присутності підписали з Роснефтью Угода з видобутку нафти на шельфі Чорного і Карського морів, уклавши таким чином стратегічний альянс Роснефти з американської Exxon-Mobil?)
Плата за це очевидна: тисячі людських життів - і десятки тисяч нещасних родичів убитих в двох країнах - при тому, що і тих, та інших уряди використовують втемну. Але в цій історії є ще дещо не менш мерзенне. Левова частка в міжнародних спекуляціях російським газом і нафтою доводиться на пана Тімчєнко - тепер уже громадянина Фінляндії, а не так вже й давно - члена славного кооперативу "Озєро". Розумієте, хто і чому - заради власних фінансових інтересів - відправив російських пацанів вмирати і вбивати в Донбас???
неділя, 28 серпня 2016 р.
Під Волновахою загинув Віталій Тіліженко. Справжній - патріот, доброволець, воїн
Вчера ночью погиб в бою под Старогнатовкой доброволец "Правого сектора" Виталий Тилиженко Мы не были знакомы лично, только по "Фейсбуку" переписывались. Виталий был прямым человеком, активным участником революции, который не любил полутонов. Он жестко критиковал власти и принимал участие во всех митингах протеста.
Но он имел на это право. Потому что он воевал как доброволец на самых опасных участках фронта, в рядах одной из разведгрупп "ПС", которой официально "не существует" на фронте. Вместе с ним погиб боец "ПС" из Мукачево...
Тилиженко обзывали "зрадником" и "всепропальщиком" - но те, кто это делал, продолжают зубоскалить и дальше в соцсетях, а Виталий за свои убеждения отдал жизнь в бою за Родину.
Он требовал радикальных перемен, его раздражала ложь официальной пропаганды. Он не выбирал выражений, давая оценку действиям власти, но это не было истерикой. Он не искал места у власти. Спокойно и обстоятельно, будучи опытным спортсменов и путешественником, он готовился к новой командировке на войну.
Виталий был из породы идеалистов - не хотел ждать, презирал договорняки и компромиссы. Он сражался за новое справедливое общество, и это единственное, что его по-настоящему волновало. А ложь власти он воспринимал как оскорбление. Примерно в мае он вдруг решил систематизировать свои политические записи. Он попросил меня открыть блог на "Цензор.Нет" - вот все его записи:
http://censor.net.ua/…/0/interv…/5/author/308740/sortby/date
http://censor.net.ua/…/0/interv…/5/author/308740/sortby/date
Я не был согласен со многим, что он писал, но я горжусь, что он писал у нас, выбрал сам наш сайт. Мне все равно какие политические взгляды у человека - мне важно, что он говорит как патриот, и что за свои слова умеет отвечать делом.
Я глубоко убежден, что власть ОБЯЗАНА не отталкивать тех, кто добровольно сражается за Украину, не вешать им ярлыки и не обливать грязью. Власть обязана найти место в боевом строю для добровольцев, а не загонять их в глухое подполье. Это глупо во время войны. На фронте нет места для политических амбиций - там надо воевать, и каждый, кто рискует собой добровольно должен цениться и народом и государством. Этим людям мудрая власть должна помогать.
Мы, украинцы, очень разные, и мы должны учиться жить вместе и понимать друг друга. А в дни тяжелых испытаний, в дни войны, каждый из нас должен быть готов отдать всего себя Родине.
Готовность пожертвовать собой и ПОСТУПОК - это тот знаменатель, который показывает искренность и неискренность слов и убеждений. Виталий прошел путь воина, верный до конца Украине. Он ушел как и жил - честно, когда шел на выручку боевым товарищам...
Вечная память, герой...
Карта Приват:5211 5374 3242 4385 Наталия Викторовна Гладкова (Тилиженко)
Юлия Пелих-Ягода:
Адрес, по которому можно будет проститься с Виталиком:
г. Запорожье, ул. Цитрусовая, 5, кв. 78. Первый Шевченковский микрорайон. Дата будет известна позже...
Адрес, по которому можно будет проститься с Виталиком:
г. Запорожье, ул. Цитрусовая, 5, кв. 78. Первый Шевченковский микрорайон. Дата будет известна позже...
понеділок, 15 серпня 2016 р.
«Бизнес превыше всего»…Вот девиз наших некоторых чиновников,министров и политиков . Но господа министры, чиновники всякие бизнесмены ,такие нелюди как Ефремов, скоро вы ощутите, что выражение: «Месть превыше всего !» набирает силу среди народа Украины. Не доводите нас до греха!
Народ! Скільки можна заробляти на крові наших синів, братів і чоловіків?! Я вже нічого не розумію, виходить що ця війна потрібна не тільки Путіну, ну і деяким нашим політикам і бізнесменам. На крові виявляється легко заробляти. Отже, зараз відбувається поставка обладнання з України в Росію на Волгодонську атомну, яка буде подавати електрику в Крим.
Росіяни ставлять новий атомний блок, а наші їм постачають обладнання. Зараз стоїть корабель «Лізор» в Маріупольському порту і вантажить запасні частини до атомного блоку, вироблені в Краматорську на «Енергомашспецсталі» для доставки в Ростов. Я хочу щоб вся Україна знала хто допомагає агресору, щоб всі знали хто заробляє на крові.
Це не те що ницість, це навіть не антиморально, це - злочин проти свого народу. І ці злочинці сидять у Верховній Раді України. І не треба мені тут говорити про те, що хтось втратить роботу і що економічно вигідно продавати в Росію. Розкажіть це тим, хто лежить в могилах і їх сиротам і вдовам.
.
Підписатися на:
Дописи (Atom)