Респект и благодарочка Анатольевичу

#ато
#подяка
#батальйон
#анатольевич
#мажор
#допомога
#вижити
#воїни
#війна
#дебальцево

Приват банк без оснований блокирует личные средства

Копія сторінки:

http://minfin.com.ua/company/privatbank/review/77149/

Приват банк без оснований блокирует личные средства

×



Меню

Страница банка О банке Банк в новостях Вопросы банку Отзывы Депозиты Депозиты юр. лиц Кредиты Отделения и банкоматы Акции Финансовые результаты

Курсы валют в ПриватБанке на сегодня Покупка Продажа

USD 24.900 25.200 11:00

EUR 27.800 28.100 11:00

RUB 0.3850 0.4000 11:00

Все банки > ПриватБанк > Отзывы Приват банк без оснований блокирует личные средства

Виктория Кузьмина

Добрый день, хотела рассказать свою историю и оставить отзыв, но нашла 14 июля 2015, 15:08

очень много случаев, как у меня.

Вообщем по картине с Приватом поймете из сообщений форума:

minfin.com.ua/company/privatbank/review/62695/

minfin.com.ua/company/privatbank/review/62891/

minfin.com.ua/company/privatbank/review/62678/

minfin.com.ua/company/privatbank/review/62891/

minfin.com.ua/company/privatbank/review/76686/#comments

и одной новости в какой­то газетенке:

minfin.com.ua/company/privatbank/review/76686/#comments

Это очень интересно, и самое интересно, что оснований нет! Ну только на словах, не подтвержденные ни чем официально. И у операторов было и есть много версий сложив.ситуации. Первая, как у всех это была статья 1074( ой, которая такая обширная, что фиг поймешь за что, конкретики естественно ни какой). И действительно, кто мы такие, чтобы Сам приват давал нам пояснения о наших личных делах!!! Уже жду четвертый день, для вразумительного аргумента блокировки. Сегодня была новая версия о благотворительности. И еще массу вариантов. Но вразумительного ответа нет,,, общение только чат или онлайн. А где руководство? Горячая линия? Тех.поддержка, которая рассматривает эти дела? Один ответ, надо ждать! На сколько мне известно и по написанию законов zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435­ 15/page17

ЦКУ Глава 72 БАНКІВСЬКИЙ РАХУНОК

Стаття 1066. Договір банківського рахунка

2. Банк має право використо

(комментировать)

Комментарии (18)

«Но вразумительного ответа нет» А вы не пробовали для начала вразумительно сформулировать вопрос?

«конкретики естественно ни какой» А эта фраза как нельзя лучше характеризует весь ваш отзыв в целом. Очень сочувствую операторам поддержки, которым ежедневно приходится читать и выслушивать в телефонном режиме подобные «перлы».

Вы модератор от приват банка?« Перлы » — я не просила вас комментировать. Но посмотрела, вы спокойно не можете пройти, с адекватной оценкой! SErgunya73

Может быть мне нужно спрашивать у вас персональное разрешение, чтобы высказать своё мнение на публичном форуме?

Заинтересованное лицо, ж. Которое, явно выгораживает самый прекрасный банк.

sergunya73 14 июля 2015, 17:06 #

+6

Виктория Кузьмина 15 июля 2015, 17:08 Одесса #

0

sergunya73 15 июля 2015, 17:17 #

Виктория Кузьмина 15 июля 2015, 17:46 Одесса #

+6

1

+11

Уважаемая Виктория! Решением Вашего вопроса занимаются наши специалисты, как только будет решение, мы сразу же Вас проинформируем. С уважением, ПриватБанк.

Да, да, да очень ждем!

Виктория, Ваша ситуация решилась?

Да, решайте выясняйте, пока идут письма в НБ, в финансовый мониторинг и суд! Теперь уже будите общаться с адвокатом. Где мои деньги, на каком основании Приват «молча» их блокирует нарушая гражданский кодекс Украины!

ПриватБанк, если до 19 числа, не будет ответа на мое официальное письмо, то каждый столб во всех городах будет с вашей антирекламой!!!

074 ЦК України (згідно з якою «ПриватБанк» не мав і не має жодних прав і повноважень на подібні дії).

Згідно ст. 59 Закону «Про банки і банківську діяльність» арешт на кошти юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. «ПриватБанк» ніяк не коментує блокування коштів і розблокувати кошти постраждалим відмовляється, натомість пропонує здійснювати листування, щоб відтягнути час до свого швидкого дефолту. Також хочеться відзначити, що «ПриватБанк» — злодії і мерзотники, охочі обікрасти народ України, як свого часу зробив «Ощадбанк», банк «Україна», а також нещодавно закрився «Дельтабанк» разом з сотнею другий інших банків, що закрилися, які обікрали довіряти їм вкладників більш ніж на 100 мільярдів.

Ты­вы, хочешь коментируешь, хочешь нет. Ты влез в мой отзыв, я не могу запретить, так же, как и ты мне. Я смотрю ты еще и остришь, защитник! Что ж, другие факты не коментируешь, а прицелился к этой ссылке? Я много аргументных фейков написала. У меня лично Приват «взял»деньги по статье 1074.

Оставим в стороне «аргументные» фейки. Согласно так часто упоминаемой вами ст. 1074 ГК Украины, в которой есть очень расплывчатая формулировка — «или в иных случаях, установленных законом», вам заблокировали определённую сумму средств. Заметьте — не украли, а всего лишь заблокировали, до выяснения обстоятельств. А вот под те самые «иные случаи» можно юридически подвести что угодно, вплоть до перехода улицы в неположенном месте. 8)

Уважаемый, это понятно, очень удобная и размывчевая статья. А деньги именно взял, и пользуется и крутит. По факту деньги у Привата, у меня только циферки! И таких случаев много. Вы думаете эта дуриловка не понятна!

А где же «фейковая статья»????? кто их удалил от сюда???? Вообще уже... просто нет слов! Не ты ли модер, делаешь эти вещи*??? СТАТЬЯ КАК ПРИВАТ БАНК КРАДЕТ www.money­planet.com.ua/banki­ukrayini/print:page,1,2446­fnansova­pramda­ privatbank­obkrala­500000­ukrayincv­blsh­nzh­na­1­mlyard­griven.html

ЕЩЕ СТАТЬЯ КАК ПРИВАТ БАНК КРАДЕТ politiky.net/content/finansovaya­piramida­privatbank­obokrala­500000­ukraintsev­ bolee­chem­na­1­milliard­griven

ВОРЫ

Фінансова піраміда «ПриватБанк» обікрала 500.000 українців більш ніж на 1 мільярд гривень

Злодійська організована структура — угруповання злочинців «ПриватБанк», багаторазово обкрадає своїх клієнтів, в черговий раз відзначилася. Згідно з нашими джерелами шахраї з ПриватБанку незаконно заволоділи сумою більш ніж на 1 мільярд гривень, незаконним чином привласнивши собі кошти громадян — клієнтів свого банку (згідно з нашими джерелами це більш ніж 500.000 чоловік, — Авт.).

Гроші були вкрадені таким чином: так звана «фінансова служба» зубожілого банку Приват, рейтинги якого за рейтингами Fitch впали до переддефолтного

PrivatBankQM 14 июля 2015, 17:30 ПриватБанк #

0

Виктория Кузьмина 15 июля 2015, 17:19 Одесса #

Виктория Кузьмина 15 июля 2015, 19:14 Одесса #

+3

0

Виктория Кузьмина 15 июля 2015, 19:38 Одесса #

Виктория Кузьмина 16 июля 2015, 19:55 Одесса #

+3

Виктория Кузьмина 16 июля 2015, 19:56 Одесса #

+3

Виктория Кузьмина 15 июля 2015, 10:14 Одесса #

0

Виктория Кузьмина 15 июля 2015, 17:15 Одесса #

Виктория Кузьмина 15 июля 2015, 20:15 Одесса #

+3

+6

sergunya73 15 июля 2015, 19:26 #

0

ladinata 28 декабря 2015, 21:09 Наталия #

+3

+6



«С» (як, втім, і рейтинги іншого злодійського банку — «Ощадбанку», який перший обікрав громадян колишнього СРСР), просто так взяв і заблокував рахунки усіх громадян — фізичних осіб, кошти яких вирішив вкрасти, без пояснення причин. Співробітники фінансової установи «Приватбанк» порушили приписи НБУ «Про банки і банківську діяльність», заблокувавши рахунки своїх клієнтів без

Без рішення суду, цинічно посилаючись при цьому на статтю 1074 ЦК України (згідно з якою «ПриватБанк» не мав і не має жодних прав і повноважень на подібні дії).

Згідно ст. 59 Закону «Про банки і банківську діяльність» арешт на кошти юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. «ПриватБанк» ніяк не коментує блокування коштів і розблокувати кошти постраждалим відмовляється, натомість пропонує здійснювати листування, щоб відтягнути час до свого швидкого дефолту. Також хочеться відзначити, що «ПриватБанк» — злодії і мерзотники, охочі обікрасти народ України, як свого часу зробив «Ощадбанк», банк «Україна», а також нещодавно закрився «Дельтабанк» разом з сотнею другий інших банків, що закрилися, які обікрали довіряти їм вкладників більш ніж на 100 мільярдів.

Редакція нашого сайту бажає Привату швидкої кончини, до чого приєднується як мінімум пів мільйона українці

Автор, вы добились чего­то? Счета разблокировали?

У меня та же ситуация.Вчера попыталась оплатить интернет с карты, но выдало ошибку.В итоге после моих звонков на 3700 мне сказали, что В связи с наличием поступлений на Вашу карту, которые имеют мошеннический характер — банк принял решение ограничить движение средств по Вашей карте. На данный момент банк проводит расследование, ожидайте с Вами свяжется ответственный сотрудник в течение 5­7 дней ориентировочно

Я оплачивала покупку девочке в интернете, даже сохранила чек, в итоге товар, который я хотела заказать оказался бракованным и она мне предложила совсем другой, но я отказалась.Девушка ооочень не хотела возвращать мне деньги, мне пришлось вынести нашу дискуссию на всеобщее обозрение, после чего она все таки вернула мне деньги, но пошла и написала заявление на меня на мошенничество.Что теперь делать, я не знаю

Написать комментарий

Чтобы оставить комментарий, нужно войти или зарегистрироваться

  

Виктория Кузьмина 16 июля 2015, 19:57 Одесса #

Anna Melnichenko 27 ноября 2015, 11:59 #

0

ladinata 28 декабря 2015, 21:08 Наталия #

0

Читайте нас также:

+3



Приват банк без оснований блокирует личные средства

Якщо завтра війна

14.08.2016 Віталій Портников: Якщо завтра війна | Оглядач

Якщо завтра війна

12 серпня 2016, 23:38 Ми - воююча держава. Держава під постійною загрозою нової агресії, пише Віталій Портніков для newsru.ua.

Досить було однієї погано організованою провокації ФСБ, одного загрозливого заяви Володимира Путіна, одного викраденого і змученого українського громадянина, признається в "диверсії", як основною темою і наших ЗМІ, і приватних розмов громадян стала війна.

Чи не економічні реформи, не тарифи, навіть не корупція - якщо про неї згадують, то лише в контексті можливої ​​корумпованості військового начальства і постачання армії. Все несподівано помітили те, про що не хотіли розмовляти весь минулий після Мінських угод рік: війна нікуди не поділася. І саме вона - а не реформи, корупція і тарифи - загрожує Україні в першу чергу. Чи не буде мати ніякого значення, скільки ви платите за світло чи воду, якщо ваш будинок зруйнований - на вулиці і в притулку не платять. Чи не буде мати ніякого значення, наскільки якісно вчать ваших дітей в школі - якщо ваша дитина загине під обстрілом, його вже ніхто нічому не навчить. Чи не буде мати ніякого значення, яке в нашій країні освіту - якщо ваш син загинув, захищаючи Батьківщину від ворога, він вже не вступить до університету. І навіть якість медицини має значення тільки для тих, хто вижив. Скажу навіть більше: рівень демократії в державі має значення тільки тоді, коли ця держава є. А коли його немає - то не надто важливо, яка у нього модель управління. На Нема й суду нема. Навіть корумпованого.

Нас чекає ще одна війна?

Http://ukr.obozrevatel.com/blogs/15308-esli-zavtra-vojna.htm 1/3

Віталій Портников

Журналіст, публіцист Всі статті автора

ЧИТАЙТЕ:

/ БЛОГИ

�14.08.2016 Віталій Портников : Якщо завтра війна | Оглядач

Я намагаюся сказати це своїм співвітчизникам уже багато місяців поспіль - але у відповідь чую тільки глузування. І це в кращому випадку. У гіршому - звинувачення в роботі на владу, яка небезпекою війни виправдовує власну неефективність і корумпованість. Зовсім не збираюся доводити, що влада ефективна і не корумпована. Просто я впевнений, що краще мати владу, яку ми можемо навчитися контролювати - чим ніякої влади або чужу владу. Влада Путіна. Адже все це ми вже проходили.

Де масовики-витівники, які запевняли співгромадян, що варто нам тільки реформувати економіку, як в Україні річкою потечуть інвестиції? А тепер уявіть собі, що все вже реформовано, прозоро і без корупції - а Путін на порозі з погрозами. А ви - західний інвестор. Куди б ви вклали гроші? Яке українське місто вважали б знаходяться поза зоною ризику? Харків? Дніпропетровськ? Херсон? Одесу? Може бути, Львів і Чернівці від гріха подалі? Але якщо потенційний агресор готовий воювати до повалення законної влади - то хто гарантує вам збереження інвестицій, якщо він доб'ється успіху? Навіть у Львові?

ЧИТАЙТЕ:

Психвійна: жертви ще схожі на людей, але вже не зовсім люди

Досить тішити себе ілюзіями. Досить вірити пройдисвітам і ідіотам, які наживаються на українських проблемах. Ми - воююча держава. Держава під постійною загрозою нової агресії. Держава з окупованим ворогом територіями. Держава, в якому є частина населення - і частина політичної і підприємницької еліти, - яка готова прийняти будь-який режим, навіть окупаційний. Янукович, Азаров, Аксьонов, Колесніченко, Захарченко, Царьов взялися не з безповітряного простору - вони були частиною коллабораціонистского світу, який нікуди не зник.

З цим доведеться жити. Жити довго. До краху путінського режиму, а можливо - і довше, до переформатування того державного організму, який наїжачився злобою на наших кордонах. Жити в постійній військовій готовності і з великими витратами на армію. Жити без серйозних інвестицій. Жити з провокаціями і жертвами по всьому периметру дотику з ворогом - вчора на Донбасі, сьогодні в Криму, завтра - просто на російсько-українському кордоні. Жити в одному будинку з ворогами і зрадниками, які будуть прикидатися патріотами. Патріотами за рублі.

ЧИТАЙТЕ:

Війни не буде!

Http://ukr.obozrevatel.com/blogs/15308-esli-zavtra-vojna.htm 2/3

�14.08.2016 Віталій Портников: Якщо завтра війна | Оглядач

І в цьому житті вибір дуже простий. Потрібно або сприймати її як час непростого будівництва Української держави, результат якого окупиться сторицею для наших дітей і онуків - або просто залишити Україну в спокої. Поїхати і не нарікати.

Втім, потрібно пам'ятати, що Путін може прийти і туди, куди ви поїдете. А може не Путін. Можуть радикали з "ІДІЛ". У сучасному світі можна загинути під російським обстрілом в Авдіївці, а можна - на сяючою набережній Ніцци, в автобусі в Єрусалимі, в руїнах Алеппо, в поїзді в Мадриді, під танком в Стамбулі, в літаку над Єгиптом, в кафе в Парижі. І навіть в нью-йоркському хмарочосі, як ми всі знаємо по 11 вересня, теж можна.

У ХХI столітті кожен сам вирішує, що йому будувати, де жити і де вмирати.

Приєднуйтесь до груп "Обозреватель Блоги" на Facebook та VKontakte, слідкуйте за оновлення!

Редакція сайту не Несе відповідальності за Зміст блогів. Думка редакции может НЕ збігатіся з авторським.

АВТОР: Віталій Портніков ДЖЕРЕЛО:  http://ukr.obozrevatel.com/blogs/15308-esli-zavtra-vojna.htm

newsru.ua3/3

©  & ®  Чорні Троянди

http://brcf-ua.blogspot.com

Нєхуй шастать!

Політична блядство і русофілія на фоні визвольної війни або пріорітети церкви Шоколадника

Я не політик, я журналіст. Але, в першу чергу, громадянин цієї країни. І мої міркування можуть бути примітивні, але вони продиктовані відчуттям власної безпеки – в першу чергу.

Що має зробити моя з вами Держава, аби рухати вперед, а не долати наслідки агресії? Тут рецепт простий – максимальне обмеження спілкування з агресором. Це те, чого не сталося на 100%.

Отже.

• Визнання окупованих територій окупованими. Із чітким визначенням агресора – Російської Федерації.
• Припинення режиму АТО, оголошення воєнного стану й визанння на законодавчому рівні війни між Російською Федерацією та Україною.
• Звернення до міжнародних організацій.
• Розрив дипломатичних взаємин. Повний. Жодного навіть візового режиму. Візовий режим – потім. Коли буде нагода. Повна зупинка руху людей через кордон.
• Закриття кордону з РФ, на «лінії розмежування» й «адміністративного» – з Кримом. Повне закриття. Через нього нічого не рухається. Режим STOP.
• Введення візового режиму з «союзними державами» РФ, зокрема з Білоруссю та Казахстаном. І рештою, що входять в ЄврАзЕС.
• Побудова своєї посиленої «лінії Манерґейма» (читай «залізобетонної стіни» по «лінії зіткнення» на Донбасі, «адміністративному кордону» з Кримом, із Придінстров’ям).
• Зупинка будь-якої торгівлі з РФ. Так, і газом в тому числі. Це життєво необхідно.
• Зупинка будь-яких взаємин і торгівлі з «ДНР» та «ЛНР».
• Зупинка «Мінського процесу», переведення його у формат «нормандської четвірки» або інший, що відбувається під патронатом наших «ґарантів безпеки» – в першу чергу США, Німеччини, Британії.
• Заборона всіх російських медіа (так так, навіть «Дождя» та «Эха Москвы» – будь-яких) на території України й карна відповідальність за розповсюдження цього контенту в нашій державі.
• Заборона транслювання чи ретрансляції російського мас-медійного продукту, включно з музичним і розважальним. Щонайменше для того, щоб не витрачати ресурси на його перевірку й відповідність українському законодавству.
• Жорсткий режим на отримання громадянства, введення інституту «негромадян». За надання вибіркового громадянства має відповідати персонально Президент України. Практику роздачі громадянства колишнім громадянам РФ треба припинити.

Фактор Криму: навіщо Кремлю новий виток напруження довкола окупованого півострова?10 серпня 2016, 16:26Окрім посилення військового напруження на Донбасі, Кремль на початку серпня намагається продемонструвати українській владі усю непередбачуваність мілітаристських загроз з боку окупованого Криму.

Можливо, я тут врахував не всі необхідні кроки. Але вони мені, звичайному громадянину України, видаються очевидними. Ми самі тягнемо дохлого кота за хвіст. Ми самі продукуємо й толеруємо сентиментальні відчуття до агресора. Ми ніяк не можемо попрощатися з минулим, аби будувати майбутнє.

Якщо хтось не зрозумів, у нас два роки війна. Вже два роки. І якщо Ви спокійно маєте можливість на дозвілля, відпочинок і розваги, то це заслуга тих, хто гине на реальному фронті, а не в «зоні АТО».

Питання наостанок: у чому когнітивний дисонанс? У тому, що «Карнавальная ночь» – дуже милий фільм, але це фільм окупанта. Забудьте про нього, як про страшний сон. Як і про «Служебный роман». Я мовчу вже про інші фільми, кліпи, тощо. Це все отрута різного ступеню дії. Нам потрібна детоксикація.

Щодо банів, розбанів і уєбанів... Якщо бояться, значить поважають???

Приват Банк зливає дані клієнтів за гроші! (продовження теми незаконної діяльності Приват Банку і колективного позову всіх кинутих клієнтів)

Чи будете ви дивуватися, що одного дня на Ваші кровні будуть претендувати від професійних впарювателей барахла і шлюбних аферистів до донбасівських бандюків і викрадачів людей?

Трошки історії...

Доброї пори доби.Читаю повідомлення та коментарі і хочу додати із власного досвіду. Кредити не використовую принципово. Потрібно було завести картку Юніор для дитини (в школі такі вимоги виникли), а без картки одного з батьків це було неможливо. Завели «дорослу» універсальну, до неї прикріпили юніор-картку, поповнили її — і… ніби все добре. Іноді поповнювалась універсальна та здійснювались розрахунки у супермаркетах. І раптом ввечері (після 19.00 год.) відбувся дзвінок із приватного номера телефону із пропозицією здійснити поповнення телефону, переказу на юніор-карту або чогось подібного, при цьому «представник банку» був в курсі залишків та руху коштів на обох картках. Спілкування із представниками банку проблами не вирішило — для них це НОРМАЛЬНО. Перечитали договори по обох картках — немає там такого пункту, де розголошення конфіденційної інформації третім особам є законним (ще раз наголошую, що кредитної історії немає, оскільки кредитами не користувались). Гнилий банк! Довіри нема

Крім того стає ясно, що даний ПСЕВДО-банк (а насправді організація ОПГ приховуючись
банківською діяльністю в відкриту займається здирництвом користуючись безпомічністю деяких категорій населення,  має деякі ознаки шахрайства, пірамід (фінансових), рейдерством,
отимує рефінансування під "відкати", монополізацією сектора економіки (банківської сфери) та багато, багато інших незаконних дій. Своє свавілля ОПГ ПриватБанк з її головою Дубілєтом і Ігорем Коломойским в наглу прикриває патріотичними лозунгами і збирає фішки на крові
патріотів, доречі в переважності випадків навіть не намагаючись виконувати свої обіцянки-цяцянки!

Тільки деяки факти знайдені поверхнево, за декілька хвилин часу...

Довго думаєш!

Пройшов місяць з того дня, як ФБ обійшли жахливі фото, на яких видно, ЯК саме поховали справжнього патріота України, воїна Олега Мужчиля

Бойова група "Лісника" працювала під кураторством і контролем двох силових структур - Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) і військової контррозвідки (ВКР) СБУ. Хлопці, зокрема, регулярно робили бойові вилазки в закріплену за ними окуповану Горлівку й назад. До речі, іх регулярно перевіряли на поліграфі, тому сумніву в патріотичності тих, кого пізніше влада назве чи не агентами ФСБ, ні в кого не виникало.

Свободу торнадо!!!!

Руслан Онищенко и еще двоих исключили из зала суда. Хотят проводить судебное заседание без них. Намечается бунт.

Здається хтось почав здогадуватись... так приблизно на третьому році війни :(

@hyeva_maryinka тут явно несогласовочка pic.twitter.com/Et9tw1FQm8

— Подсолнух Пиндостана (@pendostan) 31 липня 2016 р.

Саша всьо...

Теракт у Ніцці прямо зараз - Близько 50 людей загинуло через теракт у Ніцці

Близько 50 людей загинуло через теракт у Ніцці

#Nice #France Lorry has struck a crowd, reports of the firefight between the driver and security forces pic.twitter.com/kgMo5MzwHO

— Warfare Worldwide (@WarfareWW) 14 липня 2016 р.

#Nice @Conflicts

According to @BFMTV 10-30 deads un Nice pic.twitter.com/yrFPbonPrw

— TintinBeubara (@TintinBeubar) 14 липня 2016 р.

КИЇВ. 15 липня. УНН. У місті Ніцца ввечері в четвер, 14 липня здійснений теракт. Про це повідомила префектура департаменту Приморські Альпи. За її даними, є численні поранені, передає УНН з посиланням на ТАСС.

Телеканал BFM TV повідомляє про “не менше п’яти десятків убитих і багатьох поранених”.

Зазначається, що невідомі особи на мікроавтобусі білого кольору (за іншими даними — на вантажівці) врізалися в натовп людей, що милувалися салютом зі знаменитої Англійської набережної, так як в місті відзначалося Національне свято.

Машина проїхала крізь натовп кілька сотень метрів. Потім терористи відкрили вогонь по людях.

За даними телеканалу BFM TV, “виникла також перестрілка людей в машині з поліцією”.

Префектура і мерія міста закликали жителів Ніцци не залишати свої будинки. У районі центральної площі Массена, що знаходиться недалеко від набережної, поліцією створена закрита зона.

Джерело: УНН

Теги: теракт, Ніцца, Загиблі

FRANCE: BREAKING: Vehicle drives into crowd during Bastille Day festivities in city of Nice, casualties reported. pic.twitter.com/qphCwMJJ4C

— KolHaolam (@KolHaolam) 14 липня 2016 р.

Теракт в Ницце, какой ужас... pic.twitter.com/pQkavJVJPb

— Загнивающий Запад (@gniloywest) 14 липня 2016 р.

@gniloywest Чучелло опять "не при чём"? pic.twitter.com/ND8BXR7atR

— Митяй Прянишников (@dvcool2) 14 липня 2016 р.

Москва проти Русі

Завжди правителі Північного Сходу - Андрій Боголюбський, Всеволод Велике Гніздо, Олександр Невський, Іван Калита, Симеон Гордий, Василь Темний - хотіли підім'яти Новгород, який, як пише Л. Гумільов, «стійко зберігав свої західницькі симпатії». Особливо примітний в цьому ряду досить успішний антіновгородскій похід Василя Темного (1456 г.), продиктований насамперед прагненням Москви ліквідувати Новгород як альтернативний центр збирання російських земель. Знищити ж Новгородську цивілізацію, цю перлину Північної Європи, прикраса Ганзейського союзу, довелося його синові, боягуз, по-азійському жорстокому і хитрому Івану Васильовичу III.  Отже, в 1471 році Іван III здійснив свій перший похід проти  незалежної держави  і віддав Новгородську землю геноциду , наказавши «вбивати без розбору старих і малих» (Костомаров). 

Як зазначає М. Карамзін, «Москвітяне виявляли остервеніння неописане ...». За підлої традиції під одними хоругвами з москвичами йшла татарська кіннота, вже бачила в Івані нового хана (до речі, на час походу великий князь доручив Москву своїм синам Івану та Андрію, а також татарському царевичу Муртаза, що був біля нього на службі, пізніше, в 1518 році, син Івана, Василь, при наближенні до Москви військ кримського хана, виїхав зі столиці, залишивши її на  свого зятя , татарського царевича Петра). Розбивши новгородський загін у Коростені, москвичі різали полоненим новгородцям носи і губи і, понівечених, відпускали в Новгород - для залякування (татарська школа!). Вирішальна битва відбулася 14 липня 1471 року на річці Шелони. Московські літописці стверджують, що раті Новгорода відразу ж в безладді побігли; новгородський літописець, навпаки, «говорить, що співвітчизники його билися мужньо і змусили московитів відступити, але що татарська кіннота, як були ми на засідці, ненавмисним нападом засмутила перших і вирішила справу» (Карамзін). Було укладено вигідний для Москви договір, але саме це говорить про те, що Новгород навіть тепер все ще залишався  державою . 

В результаті цієї війни  «Новгородська земля була так спустошена і обезлюділа, як ще не бувало ніколи під час минулих воєн з великими князями»  (Костомаров). Більш того: Іван Васильович перевершив в даному випадку самого Батия, який за життя так і не дістався до Новгородчіни. Але зате дотягнувся тепер, з могили, рукою великого князя московського. Наступний, фатальний для Новгородського держави похід Івана III відбувся в 1477 році. Приводом для походу послужило челобитье, подане Івану якимись новгородськими послами. У цьому челобитье, явно не відображав думку новгородців, і, цілком можливо, сфабрикованій при підказці Москви, великий князь іменувався не "паном», як зазвичай, а «государем», у чому можна було побачити прагнення Новгорода «під руку Москви». Провокаторів-послів новгородці стратили, а підступний Іван отримав привід для остаточної розправи з ненависним йому  російською державою . Знову разом з москвичами на північну твердиню російськості  йшли татари. 

В кінці листопада 1477 року татаро-московські полчища взяли Новгород в непроникну облогу, при цьому розгорнувши терор на решті території республіки. У січні 1478 новгородці, стомлені голодом і хворобами, погодилися з умовами московського деспота, суть яких зводилася до одного: «Вічевого дзвону в Новгороді не бути!» Новгородцев привели до присяги Івану, за якою кожен зобов'язаний був доносити на ближнього, якщо почує від нього що-небудь про великого князя - зараза безчестя, прищеплена татарським батогом, поповзла і на Північ.Новгородська Русь, самостійна і самодостатня, країна Садко і Буслая, драккар і кельтських хрестів, перетворилася на пересічну провінцію Московської Нерус.  Новгородці не змирилися з цим, продовжуючи чинити опір включенню в Євразійський Проект. Російське національно-визвольний підпіллі Новгорода, знову встановивши контакти з кровнородственной Литвою, готувалося до повстання. Дізнавшись про це, Іван восени 1478 року в який раз прийшов з військом на Північний Захід. Московська артилерія методично розстрілювала обложений Новгород. Зрештою знесилений російське місто здався. За наказом Івана схопили 50 керівників підпілля і піддали їх тортурам. В результаті схопили ще 100 чоловік, яких катували і разом з іншими стратили.  

Більше тисячі сімей купецьких і дітей боярських, тобто колір народу, були вислані з Новгорода і розпорошені по містах Московії. Через кілька днів під конвоєм з рідного міста погнали ще  сім тисяч сімей . Оскільки справа була вже взимку, безліч засланців померло по дорозі, так як людям не дали навіть зібратися. Уцілілих розсіяли по Московії, новгородським дітям боярським давали маєтки на чужині, а замість них вселялися московити. Ця картина геноциду дуже нагадує розкуркулення-розкозачення, коли в очищені від «генетичних контрреволюціонерів» станиці заселяли селян з центральних регіонів. Парадигми Проекту «Росія» разюче стійкі. Новгород не здавався. В кінці 1480-х років виявився змова проти московитського намісника. Безліч новгородців було заарештовано, багатьох стратили. Понад сім тисяч чоловік було виселено з Новгорода, на наступний рік виселили ще тисячу. Новгородських землевласників переселяли в Московію, даючи їм там маєтки, а новгородчине наводняли поміщиками-московитами. 

 Патріотичні історики часто звинувачують Новгород в «зраді», вказуючи на зближення республіки з Литвою, що стало відповіддю на московську експансію. При цьому «забувають», що Пан Великий Новгород був самостійною державою , що володів правом вибору історичного шляху. Забувають і те, що Андрій Боголюбський, влаштувавшись в лісах Північного Сходу, заклав перший камінь особливого культурно-державного феномена - Московії. Власне Русь залишилася в Києві, Литві та Новгороді.

Московія сформувала, повторюю, особливий, вже не російська тип культури, державності і особистості, причому вирішальним фактором у цьому процесі стало перебування Москви  в складі Орди , а якщо брати ширше -  в складі Монгольської імперії . В кінцевому рахунку москвитяне - це особливий  психологічний тип,  особлива порода - протосовкі  - сформувалися під татарами на прикладах підлості власних князів. 

Очевидно, тут приховані причини тієї лютої ненависті московитів до новгородців, що проявилася під час походів Івана III. Звідси ж і масові примусові переселення новгородців, що проводяться Москвою, суть яких не стільки в прагненні розсіяти, роз'єднати «крамольників», скільки в бажанні розчинити ненависну кров,  вапна породу . А це вже, так би мовити, «расова політика». Москва і Новгород - це  різні країни  з спільною мовою, як скажімо, нинішні Франція і Бельгія. Москва не мала на Новгород ніяких прав - ні юридичних, ні моральних, і тому «приєднання» Новгорода є, в дійсності, звичайна загарбницька війна.Характерно, що Іван, повертаючись в 1478 році через антіновгородского походу, тягнув за собою обоз з трьохсот возів з награбованим видобутком - звичайна справа для окупанта. 

 Власне російське (тобто європейське) держава загинуло разом з новгородської свободою. Після падіння Новгорода починається ера безроздільного панування Московії-Росії-Совдепії, які мають не російську, але євразійську природу. Так зване Держава Російське ( «московське», «радянський»), існуюче понині, є (в більшій чи меншій мірі) Система відчуження і геноциду російських людей. При Івана Васильовича сталося те, що зазвичай називають «поваленням монголо-татарського ярма». Далеко не всіх в Орді влаштовувало неухильне переміщення політичного центру євразійської «імперії» з берегів Нижньої Волги в Кремль. У 1480 році на Івана III рушив хан Ахмат, який бажав «пригасити» все зростаючу роль «Московського ханства». Іван Васильович боявся, «миритися і молився про світ», і навіть відправив свою дружину, Софію Палеолог разом зі скарбницею на Білоозеро.

 «Зміємудрие» московітські стратеги радили йому не вступати в бій, а бігти: «... так робили прадід твій Димитрій Донський і дід твій Василь Дмитрович».Іван готовий був так і вчинити, але від втечі його утримали настрої в народі. До того ж і сила московського війська вражала - 180 тисяч чоловік.  Восени 1480, через сто років після Куликовської битви, відбулося відоме стояння на Угрі. Але і тут Іван Васильович продовжував коливатися і навіть послав Ахмату челобитье і дари з проханням  «не розоряти свого« улусу », як він називав перед ханом свої російські володіння»  (Костомаров). 

Переговори були перервані різким посланням Вассиана, спонукав Івана до бою. У листопаді великий князь почав відхід з Угри, як стверджують історики, з наміром дати бій Ахмату в полях під Борівському. Однак московська рать, яка звикла до малодушності Івана, вирішила, що той злякався і замість планомірного відступу почалося загальне втеча. Ахмат цілком міг, вдаривши з тилу, запросто зім'яти московитів. 

Однак татарина підвела його ж азіатська хитрість: він вирішив, що Москва, яка спіткала ординських військову премудрість, робить звичайний для татар зама маневр - і сам вдарився в втеча. Адже він добре пам'ятав, що рівно сто років тому, на Куликовому полі, московити вже використовували, за словами Л. Гумільова, «типово татарський прийом», сховавши в невеликій гаю засадний полк, який вирішив результат битви.  

Настав т.зв. «Кінець ярма». Насправді сталося, як влучно відзначають євразійці, «переміщення ханської ставки з Сарая до Москви» - точно так само, як раніше євразійський центр змістився з Ітіль в Сарай (примітно, що, за словами Л. Гумільова, при будівництві Сарая використовувалися цеглини з руїн хазарській столиці). Пішовши з Угри, Ахмат як би сказав Івану: «Тепер ти" цар "!» Орда перетворювалася в державу Московське.

 Природно, відтепер Москва потребувала новому статусі, який підкреслював би її панівне становище і при цьому відповідав би культурно-релігійним особливостям «Московського ханства». Такий статус завбачливий Іван Васильович в повній відповідності з логікою Проекту «підшукав» задовго до стояння на Угрі. У листопаді 1472 він обвінчався з грецькою царівною Софією Палеолог, племінницею останнього імператора Візантії, який загинув при взятті Константинополя турками. Гербом Московії став візантійський двоголовий орел. «З цього часу, - пише М. Костомаров, - багато на Русі (на  Нерус!  - А.Ш. ) змінюється і приймає подобу візантійського ... 

У придворному побуті є гучний титул царя (який в дійсності говорив про спадкоємність влади московських володарів не стільки від василевсов, скільки від ординських «царів» -  А.Ш. ) , цілування монаршої руки  (ця азіатчина для Московії, що пройшла Сарайської вишкіл, була нормальною -  А.Ш. ) , придворні чини. .. значення бояр, як вищого прошарку суспільства, упадає перед самодержавним государем; всі стали рівні, все однаково були його рабами. Почесне найменування «боярин» стає саном, чином  (азіатському режиму не потрібна аристократія, йому потрібна слухняна номенклатура, бажано якомога менше родовита -  А.Ш. ) ; в бояри шанує великий князь за заслуги  (причому шанує кого завгодно, хоч татар, був би хрещений; наявності перші ознаки остаточної розправи над російської родовою аристократією, вчиненої пізніше Грозним -  А.Ш. ) » . 

Разом з тим, активно засвоювався і ординське спадщину (причому азіатчина ординська утворила досить органічний синтез з азіатчиною візантійської): «... биття батогом - ганебна торгова страту - стала частим повсюдним явищем; цього роду кара була невідома в Стародавній Русі; скільки можна простежити з джерел, вона з'явилася в кінці ХIV століття і стала входити в звичай тільки при батькові Івана Васильовича »(Костомаров). Взагалі звичаї встановлювалися відповідні «ханської ставки». 

Так один німецький лікар, що мав нещастя не вилікувати татарського князя Каракуча, колишнього на московській службі, був за наполяганням Івана Васильовича зарізаний «як вівця» татарами під мостом на льоду Москви-ріки. Примітно, що раніше цей нещасний перебував в пошані у Івана.Отже, якщо в минулому сарайского хани різали «як овець» руських князів, викликаних ними в ставку, то тепер великий хан московський, засвоївши науку, пускав кров неугодним. Парадоксально, але цей «оргазм» азіатчини отримав європейське архітектурне оформлення (подібно до того, як епоха Андрія Боголюбського була ознаменована створенням храму Покрова на річці Нерлі).

Бажаючи, щоб столиця і зовні відповідала своєму статусу, Іван розгорнув в Москві велике будівництво. Зокрема, вирішили звести Успенський собор в Кремлі. Однак в напівдикій Москві хороших зодчих було не знайти, і зведені спочатку стіни і склепіння звалилися. 

Для порівняння: приблизно в ті ж роки Брунеллески успішно зводив грандіозний (до 40 метрів в діаметрі) купол собору Санта Марія дель Фьоре у Флоренції. Так ось звідти, з Італії, довелося викликати Аристотеля Феоравенті, який і спорудив 1479 року Успенський собор, який став одним із шедеврів європейської архітектури (до речі, саме європеєць Феоравенті за злою іронією долі командував московської артилерією під час облоги Новгорода 1478 року). 

Взагалі практично весь Кремль, включаючи характерні стіни і башти, побудований італійцями (порівняйте з замком Сфорца в Мілані). Москвітяне пізніше звели на вежах конусоподібні надбудови, давши привід, здається, Буніну помітити: «У Кремлі є щось киргизьке». 

Як слабкий голос домонгольської Русі, все ще дзвонив вічовий дзвін у Пскові, але дні його були полічені. Псковичі, не підтримавши свого часу Великий Новгород в надії на московську милість, тепер розплачувалися за свою малодушність.Шляхом хитрості й віроломства великий князь Василь, син Івана, змусив псковичів зняти вічовий дзвін. Знову запрацювала звичайна московська каральна машина, і близько трьохсот псковських сімей, мабуть, кращих сімей, були протягом одного дня викинуті з рідного міста і спрямовані на проживання в «Третій Рим». 

Псков занепав, культура і торгівля збідніли. М. Костомаров наводить свідчення посла імператора Священної Римської імперії про те, що «колишні гуманні і товариські звичаї псковичів з їх щирістю, простотою, щирість, стали замінюватися грубими і розбещеними звичаями» ...