пʼятниця, 16 грудня 2016 р.

Перекладена копія документа "Как воюет “Айдар”: “Батя”, “Пуля” и “Доктор Смерть”" - Google Документи

Перекладена копія документа "Как воюет “Айдар”: “Батя”, “Пуля” и “Доктор Смерть”" - Google Документи:



Як воює "Айдар": "Батя", "Куля" і "Доктор Смерть"

Батальйон "Айдар" - єдиний з добровольчих батальйонів підпорядковується Міністерству оборони, інші - у веденні МВС. Офіційно "Айдар" - батальйон територіальної оборони і повинен патрулювати територію півночі Луганської області. Те ...
kak-vouet-aydar-21-07-2014
Батальйон "Айдар" - єдиний з добровольчих батальйонів підпорядковується Міністерству оборони, інші - у веденні МВС. Офіційно "Айдар" - батальйон територіальної оборони і повинен патрулювати територію півночі Луганської області. Тобто бути в тилу у регулярній армії.
Але на практиці все інакше. Позиції "айдаровцев" на передовій, трохи далі - перші розрахунки артилерії військових, а їх останній блокпост - на кілька сот метрів глибше "айдаровцев".
- По суті, вояки у нас в тилу, - каже ротний Зола. Втім під обстріл "Градів" сепаратистів потрапляють як бійці "Айдара", так і військові.
Позиції українських силовиків і сепаратистів на сереве під Луганськом вже місяць не змінюються. Зараз тут йде позиційна війна. З цього приводу бійці часто починають розмову з рідними по телефону переробленої фразою Ремарка - "На східному фронті без змін".
Співдружність родів військ
Найчастіше "Айдар" працює разом з артилеристами.
- Ми з ними граємо в футбол - ми подаємо, а вони забивають, - каже "Зола".
Потім пояснює: "айдаровци", які ходять в розвідку впритул до позицій сепаратистів, дають артилеристам наводку і коригують вогонь знарядь.
- Артилеристи проводять ротацію. Місяць з нами стояли чумні мужики. "Град" сепаратистів ще не випустив останній снаряд, а вони вже в відповідь по ньому фігачіть, - розповідає "айдаровец" Коля. - А ось нова зміна - зовсім не те. Як тільки Сепар починають обстріл - вони розбігаються.
З десантниками, які розташувалися неподалік від "айдаровцев", в цілому відносини дружні.
- Разом в одних блідажах ховаємося буває, якщо "Град" наздожене по дорозі на передок. Командир у них - серйозний мужик, - каже "айдаровец" "Сороковий".
- Вони вважають нас відморозками. Ми коли Щастя брали - вони з нас тупо ох ** Чи, - говорить ще один "айдаровец" Льоша. Сам він з Керчі, там залишилися дружина і дочка, але провідати їх він не може.
- Не переживай, Леха, ми приїдемо до Криму в оксамитовий сезон, на танках, - підбадьорює його "Зола".
З військовими толком поспілкуватися не вдалося. Вони пояснюють - керівництво суворо заборонило розмовляти з журналістами.
Особливу презирство "айдаровцев" викликають два білих броньованих вагончика, розташовані в таборі військових. За словами "айдаровцев" - там живе керівництво військових.
- Вони мало того, що броньовані, так там ще й кондиціонери є. А ми і рядові вояки спимо під відкритим небом. Що ж це за командири, які живуть не зі своїми бійцями, а з кондиціонерами, - обурюється один з "айдаровцев".
Ставлення до керівництва Міноборони ще більш суперечливе. Головна претензія - міністерство не виділяє "Айдару" бронетехніку.
- У нас зараз є кілька БТР, але всі вони потребують серйозного ремонту. Ми навіть домовилися, що відремонтуємо їх в Харкові на гроші від добровільних пожертвувань, але Міноборони досі не дало на це "добро". А без цього відправити техніку на ремонт неможливо, - скаржиться боєць "Айдара" Олег.
Він, як і багато інших бійці, впевнений: Міноборони не поспішає забезпечити батальйон "бронею", щоб добровольці не пішли до настання на позиції сепаратистів.
- Якби у нас була броня, ми б давно були в Луганську. Але зараз атака на позиції сепаратистів без техніки - це самогубство. Вони там серйозно окопалися. А наше доблесне Міноборони не хоче наступати, - каже один з бійців.
За час "стояння" під Луганськом у добровольців накопичилося роздратування. Зрозуміти їх нескладно. Сепаратисти вже пристрілялися по позиціях українських силовиків на передовій і практично кожен день від обстрілів "Градами" і мінометами українські солдати втрачають своїх.
За тиждень, яку я прожив в "Айдарі", загинуло 3 бійця, ще 5 були поранені.
- Що цей Порошенко собі думає. Нас тут перекрошат по одному. Ми готові нести втрати. Але тільки при настанні. А чи не ось так тупо, стоячи на блокпосту, - каже Олег.
У розмовах на кухні ночами бійці все частіше говорять, що якщо настання найближчим часом не буде, вони підуть на Київ.
- У мене таке відчуття, що там, в Києві, з нас вирішили зробити гарматне м'ясо, просто пустити в расход, щоб ми не повернулися і не зробили новий Майдан, - говорить "Грек". Йому 20 років, він з Луганська. На ліжку бійця плюшевий ведмедик - його талісман.
До людей, які зараз живуть на Майдані в Києві, бійці ставляться зневажливо.
- Я додому їздив на пару днів. Пройшовся по Майдану і сказав там пацанам, чого ви тут бомжуете, їдьте на війну, Батьківщину захищати. А вони мене послали. Я їх там трохи 200-ми не зробив, - каже "Гуцул". Він з перших днів був на Майдані. Дні з 18-го по 21 лютого провів у Будинку профспілок і на барикадах без сну.
"Куля" і два бої "Айдара"
Уміння воювати "айдаровци" довели в червні нинішнього року, менш ніж через місяць після відправлення в зону АТО. Першим пунктом їх дислокації було село неподалік Старобільська. Туди вони приїхали 19 травня. А вже в ніч з 13-го на 14 червня "Айдар" прийняв бій.
Бійці зайняли блокпост сепаратистів неподалік від селища Щастя.
- Ми взяли його "нахрапом". Спочатку попрацювали гранатометники, потім пішли інші. Сепарати відстрілювалися, але в паніці побігли. Багатьох ми "поклали", - розповідає "Гуцул".
Він навідник артилерії, постійно на передовій. У казармі з'являється вперше за три доби.
- Щоб ти розумів, у нас патронів було на 15 хвилин оборонного бою. Накрили їх несподівано. Розстрілювали щільно - "покришити" дуже багато, скільки - я не рахував. У полон нікого сенсу брати не було - там залишилися дуже "важкі". Їх добивали, - розповідає ще один "айдаровец".
- Наш хірург тоді отримав прізвисько "Доктор Смерть". Він підійшов до Сепар, який вже "виходив", і почав ритися в своїй сумці з ліками. Потім подивився на нього і каже: ну немає у мене для тебе ліків, і добив його з "калаша", - згадує Олег.
Всі "айдаровци" залишилися живі, але багато хто отримав поранення. Тут кажуть по-іншому: "200-х (тобто трупів) не було, були 300-е (поранені), кілька важких".
В результаті "айдаровци" зайняли три точки - Щастя, міст через річку Сіверський Донець та Луганську ТЕЦ - єдине підприємство міста, яке забезпечує теплом Луганськ і околиці.
Через три дні почався найкривавіший бій "Айдара". Саме в ньому потрапила в полон "Куля" - Надія Савченко. Зараз вона знаходиться в СІЗО Воронежа, де її збираються судити. "Айдаровци" не люблять розповідати про цю історію.
- Ти зрозумій, тоді з'явилися перші 200-е. І це не просто 200-е. Це наші брати. З кожним з них ми їли з однієї миски, курили одну сигарету на двох, а то й на трьох. Це ще не зажило. Може колись потім в мемуарах про це напишемо, але не зараз, - каже "Гуцул".
Історія дійсно дуже заплутана. Практично у кожного з бійців є своя версія того бою. Це не дивно, адже він тривав 17 годин.
У загальних рисах ситуація виглядає так: після того, як "Айдар" закріпився в Щастя, "Куля" вирішила провести розвідку боєм. У батальйоні вона командувала розвідротою.
Їй якимось незрозумілим чином вдалося "віджати" у аеромобільної бригади, розташованої неподалік, БТР і на ньому відправитися на територію гольф-клубу поруч з передмістям Луганська.
Але після того, як група розвідників зайшла в клубний будинок, туди прибули сепаратисти.
- Вони почули, що після них в будинок зайшли якісь люди. Вирішили перевірити, хто це. Крикнули "Слава Україні!". У відповідь почули: "Який нах * й Україні", а потім в їх сторону полетіла граната. Вони замкнулися в підвалі і зайняли оборону.
Хлопці попросили допомоги. На підмогу "Пулі" з різних сторін висунулися "айдаровцци" і ті самі десантники, у яких Куля "віджати" БТР. Їхати було півтора кілометра, але по дорозі десантники проскочили поворот на гольф-клуб і виїхали прямо на протитанкову позицію сепаратистів.
Бойовики зуміли підбити єдиний танк десантників і захопили два БТРа і два БМД. Загинуло 17 українських військових, шість з них, щоб не потрапити в полон, підірвали себе гранатою. Наслідки цього бою сепаратисти зняли на відео і виклали в інтернет.
Тим часом на місце бою прибутку "айдаровци". Вони рухалися повільніше, так як у них не було "броні". "Айдаровци" змогли відбити у бойовиків бронетехніку, захопити протитанкову позицію і просунулися до Металіста, де захопили блокпост сепаратистів. Але командування АТО наказало їм відійти. "Куля" і ще шість "айдаровцев" потрапили в полон.  
Зараз на місці, де загинули десантники, українські силовики поставили дерев'яний хрест.
- Полонених нам потім віддали. Їх доставили через Слов'янськ. Там довга історія була. П'ятеро залишилися живі, хоч і поранені, одного зарізали ножем прямо в серце, - згадує один з добровольців.
В ході бою серйозне поранення в руку отримав улюбленець "айдаровцев" - замкомбата Валентин лихоліття, якого вони називають "Батя".
- Чумової мужик.
- Справжній військовий, таких немає майже.
- Дисципліну тримав.
- Тактік відмінний, - навперебій говорять "айдаровци", як тільки говориш про "Баті".
"Айдаровец" Льоша каже, що лихоліття 18 місяців прослужив в Афганістані: "Він мені розповідав, як одного разу їх рота потрапила в оточення і вони місяць відбивалися, поки не прийшла підмога. Продукти закінчилися, у них почалася цинга, але вони не здалися ".
А ось до "Пулі" ставлення в батальйоні суперечливе. Багато при згадці про неї не приховують роздратування. Мовляв, робила, що хотіла, нікого не слухала.
- Еб ** тая баба, корчила з себе солдата Джейн, а через неї хлопців покришити, їй-то пофартило ще, - зривається один з "айдаровцев". Потім осмикує мене: "Ей, тільки це не для преси".
Але є і такі, які вважають, що вона все робила правильно, добре розбирається в тактиці, а в трагедії винне керівництво АТО. З тих пір у "айдаровцев" більше не було настільки серйозних зіткнень з сепаратистами. Тільки локальні перестрілки.
У відсутності "Баті"
Усі без винятку "айдаровци" визнають - батальйон поки не зміг оговтається від поранення "Баті". Його не було ким замінити, тому бійці чекають, коли він повернеться з госпіталю. Без нього керівництво батальйону не здатна скоординувати дії його підрозділів. Це не дивно, адже в батальйоні зібралася різношерста публіка. Так, хлопці з "Білого молота" тримаються осібно.
- Хлопці вони бойові. Нічого сказати не можу. Але їм би тактиці підучиться. Тут якось приїжджав їхній лідер. Заступив на нічне чергування. У нього був тепловізор. Так він за ніч вистріляв усі патрони. Як тільки щось побачить в тепловізор - відразу палить. Перебив в окрузі всіх їжачків, - жартома розповідає один з "айдаровцев", інші сміються.
Крім того, батальйон контролює велику територію і розміщується на декількох базах. Це ускладнює підготовку до масштабних операцій. Але невеликі групи добровольців регулярно проводять операції на подобу виведення цивільного населення, а також ходять в розвідку безпосередньо до Луганська.
За час на передовій "айдаровци" взяли в полон декілька десятків сепаратистів. Скільки їх точно, вони не говорять.
- Ось недавно в подсолнухах недалеко від блокпоста зловили місцевого жителя, який ставив розтяжки. Дві вже встиг поставити і ще одна граната у нього залишалася. Я пропонував відрізати йому вухо, але комбат відмовив, - каже "Гуцул".
- Тут ми одного взяли товариша, так потім особисто дзвонив Ахметов і пропонував викупити його за мільйон, - розповідає інший боєць.
Один з полонених вранці в супроводі "айдаровца" миє підлогу коридорів в казармах.
- Треба ж комусь прибиранням займатися, - жартує боєць Виталик.
Що далі буде з полоненими, добровольці не знають. Бійці кажуть, що всіх полонених вони відправляють до Харкова, в міське відділення СБУ.
До сепаратистам у бійців ставлення непримиренне.
- Я для себе тримаю гранату Ф-1. У полон здаватися не збираюся. Нас же будуть там вбивати повільно. Ми для них карателі, - каже "Зола". До полонених бійці ставляться з неприхованою неприязню.
- Я взагалі не розумію, навіщо їх брати в полон. Ось ми візьмемо їх, передамо СБУ, а ті їх випустять, - каже "Гуцул".
Він сидить на табуреті і чистить зброю:
- бачила б це моя мама, вона сказала бі: "Сину, тобі треба лікуватісь". А я б сказав: "Ша мам, всьо нормально".
У ніч на понеділок бійці "Айдара" пішли в бій. Останні новини звідти - понад десяти 300-х, один 200-й.
Автор матеріалу: Максим Камєнєв
За матеріалами: Theinsider.ua
Теги

Матеріали по темі:



Зберегти
'via Blog this'
Опубліковано о

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)