Ядерний Блеф Раіссі

"Ядерний блеф Росії ..." by leg0ner.

Як повідомляє сайт «Інтернет проти телеекрану» російських правителів на "загниваючий" Заході не сприймають всерйоз.

Ядерні заряди, на відміну від звичайних бомб і снарядів, не можна покласти на склад і забути, поки не прийшла в них потреба. Причина - постійно йде всередині ядерних зарядів процес, в результаті якого змінюється ізотопний склад заряду, і він швидко деградує.

Гарантійний термін експлуатації ядерного заряду в російської балістичної ракети - 10 років, а потім боєголовку треба відправляти на завод, так як в ній необхідно міняти плутоній . Ядерна зброя - дороге задоволення, яке потребує утримання цілої індустрії по постійному обслуговування та заміну зарядів. Олександр Кузьмук, міністр оборони України з 1996 по 2001, розповів в інтерв'ю, що в Україні було в наявності 1740 ядерних боєприпасів, Кузьмук - "однак термін експлуатації тих ядерних боєприпасів закінчився ще до 1997 року". Тому, прийняття Україною без'ядерного статусу було не більше ніж красивий жест(http://www.proua.com/digest/2008/08/18/121502.html)

Чому "до 1997 року"? Тому що ще Горбачов припинив виготовлення нових ядерних зарядів, а у останніх старих радянських зарядів гарантійний термін експлуатації закінчився в 90-х. "Як Росія, так і США практично вже більше 10 років не виробляють ні збройового урану, ні плутонію. Десь з 1990 року все це припинено" (В.И. Рибаченко, радник Департаменту з питань безпеки і роззброєння МЗС РФ,http ://www.armscontrol.ru/course/lectures/rybachenkov1.htm).Щодо США радник "вводить громадськість в оману", а ось те, що при Горбачові в СРСР було повністю згорнуто виробництво збройового урану і збройового плутоній, це як раз правда.

Щоб не було спокуси робити нові ядерні заряди для балістичних ракет, американці уклали з керівництвом Минатома РФ "дуже вигідну" угоду (на 20 років!). Американці купували збройовий уран з російських старих боєголовок (обіцяли потім купити і плутоній), а натомість були зупинені російські реактори, що виробляють збройовий плутоній. "Минатом Росії: основні віхи розвитку атомної галузі": "1994 - Ухвалення Урядом Російської Федерації рішення про припинення вироблення збройового плутонію".(Http://www.minatom.ru/News/Main/viewPrintVersion...)

На Росії не тільки закінчився "до 1997 року" термін експлуатації старих радянських ядерних зарядів для боєголовок ракет, а й немає плутонію, щоб зробити нові. Зі старого радянського плутонію їх не виготовити, так як в ньому, як і у плутонію в боєголовки, незворотно змінився ізотопний склад. А щоб отримати новий збройовий плутоній і виготовити нові ядерні заряди для ракет, потрібно не просто час - фахівців немає, обладнання в не робоче стані. На Росії загублена навіть технологія виготовлення стволів для танкових гармат, після кількох перших пострілів політ наступних снарядів у нового російського танка мало передбачуваний. Причини ті ж - фахівці постаріли або розбрелися з непрацюючих виробництв, а обладнання або старе, або розтягнули, здано в металобрухт. Цілком ймовірно, що набагато більш складні технології отримання збройового плутонію і створення з нього ядерних зарядів давно втрачені, і відновлювати їх доведеться не рік-два, а в кращому випадку років 10-ть. Та й чи дозволять РФ американці запустити знову реактори для отримання високозбагаченого збройового плутонію? Росія поставила унікальний експеримент по руйнуванню техносфери сучасного техногенного суспільства, за сьогоднішнього режиму техносфера тане прямо на очах, суспільство втрачає технології, інфраструктуру, і головне - людей здатних працювати не продавцями. РФ цілком закономірно перетворилася з країни володіє ядерною зброєю, в країну потенційно здатну їм володіти, статус змінився з реальною наддержави на статус потенційної наддержави, а це принципово змінює російські відносини з іншими країнами.

Чому з РФ церемонилися до недавнього часу, а не прибили в кінці 90-х? Після закінчення гарантійного терміну експлуатації ядерні заряди здатні ще деякий час вибухнути. Нехай це будуть не вибухи тієї потужності, на яку вони були розраховані раніше, але якщо знесе кілька кварталів у Нью-Йорку і загинуть сотні тисяч людей, тоді американському уряду доведеться давати пояснення. Тому американському міністерству енергетики американський уряд виділив найпотужніші суперЕОМ, офіційно оголосивши - для моделювання вченими процесів деградації в ядерних зарядах, єдине, про що "забули" повідомити ЗМІ, що збиралися моделювати процеси деградації не в американських зарядах, а в російських. Це було того варте і на ці цілі грошей не шкодували, американська еліта хотіла знати точно - коли гарантовано не вибухне жодна російська ядерна боєголовка. Вчені дали відповідь, і коли розрахунковий час підійшло, американська політика щодо Ерефіі змінилася настільки ж принципово, як і російський ядерний статус. Кремлівських правителів просто послали на три букви.

Навесні 2006 року з'явилися спільні статті Keir A. Lieber і Daryl G. Press (в "Foreign Affairs" і в "International Security") про можливість нанесення по російським ядерним силам обеззброюючого удару. Lieber і Press дали старт відкритого обговорення - в ​​демократичній країні все попередньо необхідно обговорити (хоча рішення приймаються іншими людьми і ще до обговорення). У Москві відчула недобре і занепокоїлася тільки крихітна купка квасних патріотів, еліта і вухом не повела, американські плани збігалися з її планами (не збиралися ж вони після відчалювання з повністю розореної "цієї країни" залишити їй "зброя відплати"? Звичайно, немає). Але далі положення російської еліти стало "раптом" ускладнюватися. На початку 2007-го року у впливовій газеті Вашингтон Пост була опублікована стаття, в якій рекомендувалося більше не загравати з російської правлячої елітою, так як за нею не стоїть реальної сили, а поставити пройдисвітів на місце. Тут зірвало дах вже у самого Путіна, і він закотив "Мюнхенську промову" про багатополярний світ. А на початку 2008-го року Конгрес дав доручення Кондолізи Райс скласти список провідних російських корупціонерів. Хто на Росії заробив великі гроші чесно? Ніхто. Останній туман розвіявся, і кремлівська еліта гостро відчула, що насувається кінець.

Президент Медведєв на своєму посту озвучив грандіозні плани у військовій сфері - "Заплановано серійне будівництво бойових кораблів, в першу чергу атомних підводних крейсерів з крилатими ракетами і багатоцільових підводних човнів. Буде створюватися система повітряно космічної оборони ". На що Кондоліза Райс в інтерв'ю агентству Рейтер холоднокровно відповіла - "Баланс сил з точки зору ядерного стримування від цих дій не зміниться". А з чого б він змінився? Що Медведєв завантажить на кораблі і в крилаті ракети? Придатних ядерних зарядів немає. На російських ракетах одні помилкові цілі, справжні цілі відсутні. Проти ракет типу "Сатани" будувати ПРО - безумство, один раз промахнешся, і прощай десяток великих міст. А ось проти радіоактивного металобрухту, який сьогодні на російських ракетах замість боєголовок (швидше за все, і його прибрали, так як старий збройовий плутоній сильно гріється - розпечений як праска), проти нього можна і ПРО створити, якщо ПРО промаже, то нічого особливо страшного не відбудеться, хоча і неприємно потім знезаражувати гектар своєї території. ПРО призначене ловити радіоактивний металобрухт, коли РФ будуть остаточно роззброювати. ПРО не подобається еліті, не тому що воно навколо Росії, а тому що еліту з Росії не випускають, її перетворили на заручника своїх же ігор.

А як же російські генерали? Вони впали в містицизм. Як колись у випадку краху Третього рейху, так і сьогодні при очікуваному швидкий кінець Енергетичної наддержави, у військових та ж віра в секретне суперзброю, це агонія здатності мислити тверезо. Генерали заговорили про якісь маневрують в космосі боєголовки (з технічної точки зору - повна маячня), про гіперзвукових понадвисотних крилатих ракетах, про установках посилають короткі надпотужні електромагнітні імпульси. Генерали люблять Батьківщину, але гроші ще більше. Збагачений уран продавали за ціною в 25 разів нижче його вартості, так як він крадений, вкрадений у свого народу, а за крадене ринкової ціни не беруть, а продають за безцінь, частина грошей за продаж боєголовок і розпил ракет "Сатана" йшла генералам. Генералам виділили як в царській Росії денщиків, призначили шикарний пенсіон, а в Чечні можна було досхочу пограти в солдатики, напившись вщент посилати на забій НЕ обстріляних пацанів, і ні-чо-гі-сінько тобі за це не буде (хоч одного генерала за штурм Грозного судили?). Син кожного генерала міг стати так само генералом, генералів на Росії розплодилося на душу населення більше ніж де-небудь в світі.

Подробиці про стан стратегічних озброєнь розповідали в Думі на закритих засіданнях, щоб приховати правду від населення. У ЗМІ обговорювали виключно стан носіїв ядерної зброї, а про головне, про стан самого ядерної зброї мовчали. Брехня було вигідно американцям, так як дозволяло і далі розмахувати картинкою небезпечного російського ведмедя перед носом свого власного електорату. Брехня влаштовувало олігархів, так як вони найближчим часом збиралися покинути "цю країну". А генерали мовчать, так як що вони можуть зараз сказати? Що вони вкрали у народу ядерний щит, розпиляли його і продали противнику?

30 років баланс ядерного стримування визначався договорами між СРСР і США, більш США не пропонує починати новий договірної процес, нема про що домовлятися. Путін побіг терміново узаконювати кордон з Китаєм, а Китай почав випускати підручники, де майже вся Сибір і Далекий Схід - території відірвані Росією у Китаю. ЄС запропонував Росії підписати Енергетичну хартію, за якою ЄС буде добувати на території РФ нафту і газ, транспортувати їх до себе, а росіянам пропонується нагорода - дулю. Чиновники ЄС відверто пояснили, що у Росії є три варіанти - лягти під ЄС, лягти під США або стати китайської дешевою робочою силою, ось і весь вибір. Основні гравці в курсі того, що відбувається і не соромляться.

Після того, як Росія перетворилася з реального наддержави в потенційну, обстановка навколо банківських рахунків російської еліти стала різко загострюватися. ООН прийняла конвенцію про корупцію, і Захід сьогодні не жартує, він збирається її застосувати проти нашої клептократії. Так Захід вирішив відплатити нашим зрадникам за їх зраду. Кинути кидав - злочин чи це, аморально чи? Анітрохи.

Розмова російських правителів з ​​Заходом перетворився в "моя твоя не розумій", обидві сторони говорять зовсім про різне, Москва їм - "Ви ж нам обіцяли!", А ті росіянам - "Так у вас більше нічого немає, крім дешевого блефу! " (посилка РФ до Венесуели Ту-160 не викликало нового Карибської кризи, так як сприймалася "вірогідним противником" виключно як клоунада).

Російські багатющі природні ресурси не можуть належати слабкою безлюдній державі. США вирішили припинити купувати у РФ старий збройовий уран. Хоча купувати його за ціну у багато разів нижче його ринкової вартості американцям дуже вигідно, але приземлити російських генералів на куприк перед обговоренням умов здачі важливіше.

******

Тим часом, Росія припинила виробництво збройового плутонію. НТВ повідомило, як в Желєзногорську був закритий останній з існуючих на Росії реакторів такого типу. Він справляв плутоній останні півстоліття. Спеціально для його обслуговування в СРСР був створений закритий місто Красноярськ-26, пізніше перейменований в Железногорськ.

Желєзногорський гірничо-хімічний комбінат був унікальним атомним підприємством, яке не має аналогів в світі. Його виробничі цехи розташовувалися глибоко під землею.

******

Але, навіть, якщо б ядерний щит Росії якимось дивом врятованого і не згорнули виробництво ядерного плутонію, але все одно в технічній плані РФ безнадійно відстала від своїх найближчих конкурентів. Наприклад, американський ядерний потенціал вже давно на третину перевершив російський ядерний фейк. За інформацією Газети.Ру, США на третину перевершують Росію за кількістю розгорнутих балістичних ракет дальньої дії, пускових установок до них і ядерних боєголовок.

Російський же ядерний потенціал виявився нижчим за рівень Договору про скорочення наступальних озброєнь, який набрав чинності в лютому 2011 року. У тому, що РФ зможе підтягти свій потенціал під цю стелю за наступні 10 років, експерти сумніваються.

******

Вже до 2015 Росію теоретично можуть хлопнути муху. Як пише санкт-петербурзький Військовий паритет, підтримання в необхідному кількісному і якісному стані парку стратегічної ядерної тріади Росії - МБР, стратегічних підводних ракетоносців і важких бомбардувальників - в доступному для огляду майбутньому стане завданням, непосильним для країни. Цілий ряд концептуальних помилок у розвитку стратегічного арсеналу, допущений в пізній радянський і пострадянський період призвело до того, що через деякий період часу Росія ризикує залишитися зі зброєю, яке не зможе гарантувати безпеку країни.

Мобільність стратегічної зброї як панацея його невразливості зіграла поганий жарт з Генеральним штабом ЗС СРСР. В першу чергу була помилковою сама концепція створення МБР на самохідних автомобільних і залізничних шасі. Створюючи такі складні системи зброї як рухливі ґрунтові ракетні комплекси (ПГРК) РТ-2ПМ «Тополя» (код НАТО SS-25) і бойові залізничні ракетні комплекси (БЖРК) РС-22 «Молодець» (SS-24) країна несла величезні додаткові витрати на створення цих стратегічних угруповань. Аналогічні за своїми бойовими можливостями американські МБР серії «Мінітмен» і МХ розміщувалися в високо захищених шахтних ПУ, де знаходилися в стані до негайного застосування в надзвичайній обстановці.

З чим залишиться Росія до 2015 року? Як відомо, БЖРК РС-22 вже виведені зі складу РВСП і знищені. У строю знаходиться певна кількість шахтних МБР типів РС-20 (Р-36МУТТХ) і РС-19 (УР-100НУТТХ, код НАТО SS-19), але їх життєвий цикл вже під кінець. Ці ракети вже давно не виробляють, а нескінченні «продовження» їх знаходження в складі РВСП можуть викликати лише гірку усмішку. Реальною бойовою системою залишається тільки «Тополя» та «Тополя-М».

У 1994-2002 роках кількість МБР цього типу підтримувалося на рівні 360 ПУ. А потім, природно, почався обвал. Пускові установки і ракети старіли, їх необхідно було виводити з бойового складу РВСП. Розгортання для їх заміни стаціонарних і мобільних ракет «Тополь-М» катастрофічно запізнювалася. Таким чином, до 2006 року на озброєнні залишилося тільки 252 ПУ МБР «Тополь» від найвищого кількості 369 від 1993 року. Натомість до 2006 року на озброєння РВСН надійшло тільки 42 стаціонарних і три перших мобільних «Тополь-М». Списано 117, надійшло 45. У 2007 році, за оціночними даними «Військового Паритету», в строю залишилося приблизно 225 «Тополь» «радянського» виробництва, а на початку 2008 року, згідно з даними сайту www.russianforces.org,їх налічується всього 213 одиниць.

За розрахунками американських експертів, в майбутні п'ять-сім років повинен бути списаний весь парк мобільних «Тополь» 1984-1993 років розгортання. А що натомість? Росія до 2015 року планує прийняти на озброєння 120 МБР «Тополь-М», в тому числі 69 в мобільному варіанті. Знову РФ залишається в мінусі - більш ніж 100 старих ракет не будуть замінені нічим.

Таким чином, до приблизно 2015 році РВСН Росії будуть розташовувати приблизно 76 стаціонарними і 69 мобільними «Тополь-М». В цілому їх буде приблизно 145. Зауважте - моноблочних. Що стосується нових багатозарядних типу РС-24, то немає ніяких даних по їх розгортання. Варто зазначити, що зроблено планованим такої кількості «Тополь-М» грунтується на цифрах Державної програми озброєнь (ГПВ) до 2015 року, яка ніколи в повному обсязі не виконувалася. МО РФ ніяк не може зафіксувати вартість окремих видів озброєнь, в тому числі стратегічних, в результаті чого оборонщики завищують їх вартість до захмарних висот. Нещодавно начальник Генштабу генерал Ю. Балуєвський говорив про це в інтерв'ю каналу «Вести-24». А виною тому ту обставину, що оборонний бюджет РФіі є абсолютно непрозорою статтею державних витрат, що призводить до такого роду фінансовим кульбітів.

Резюмуємо. До 2015 року Росія буде мати на озброєнні 145 МБР, з яких майже половина буде мобільними. Це абсолютно непотрібна витрата ресурсів. Монополіст в розробці стратегічних ракет Московський інститут теплотехніки досі тримає РФ в заручниках абсолютно застарілою «концепції мобільності». Навіть американці і ті радять китайцям не йти по «радянському» шляху, абсолютно чітко розуміючи безперспективність такого рішення. І відчувається, що заморські експерти не хохма, а справу радять. Свого часу їм вистачило розуму відмовитися від мобільних МХ і «Міджітменов». А росіяни упираються. Якщо почитати військові форуми, то самі ракетники називають «Тополя» «сірниками» за їх невисокі бойові можливості, а їх мобільність породила навіть анекдот: «Чому« Тополі »мобільні? – А потому, чтобы повысить дальность полета».

Как известно, в США принята программа модернизации малозаметных стратегических бомбардировщиков В-2, в результате которого американцы будут оснащены новейшей РЛС с активной ФАР, имеющей фантастические возможности по обнаружению малогабаритных мобильных наземных целей, и способны будут принимать на борт до 80 управляемых авиабомб с системой наведения GPS. То есть за один вылет «невидимка» сможет уничтожить до нескольких десятков мобильных целей, по боевому маршруту которого в руинах будут лежать уничтоженные пусковые установки ракет, РЛС и ангары самолетов. Поистине здесь будет уместна поговорка в несколько измененном виде - «Как Мамай пролетел».

Ситуация с морской компонентой стратегической триады еще более печальна. В настоящее время, согласно тому же заокеанскому сайту, в ВМФ России насчитывается 12 стратегических ядерных ракетоносцев – шесть типа 667БДРМ (Delta-IV) и шесть типа 667БДР (Delta-III). На них размещено 162 ракеты с 606 ядерными боеголовками. Казалось бы, неплохой арсенал. Но это только на первый и беглый взгляд. Подводные лодки могут быть уничтожены с воздуха и космоса в одно мгновение. К 2015 году состояние морской компоненты СЯС России также вызывает множество вопросов.

А как же военная авиация? Здесь дело обстоит из рук вон плохо. Хуже, чем в РВСН, и даже хуже, чем в РПКСН. Согласно западным оценкам, в начале 2008 года в Дальней авиации ВВС России насчитывалось 78 тяжелых бомбардировщиков, из них 14 Ту-160 (Blacjack) и 64 Ту-95МС (Bear-H), которые теоретически могут поднять в воздух 872 крылатые ракеты большой дальности.

Этот вид российской стратегической триады подходит разве что для демонстрационных полетов над Мировым океаном. Для боевого реагирования на внезапное нападение он абсолютно не годится. Все бомбардировщики будут уничтожены в мгновение ока новейшими средствами воздушно-космического нападения. Когда были возобновлены полеты стратегических бомбардировщиков, американская пресса и даже официальные представитель Белого Дома откровенно поиздевались над доисторическим видом российских Ту-95МС, считая их за аболютный «нафталин», неизвестно откуда вынутый. Действительно, в наше время держать на вооружении турбовинтовой бомбардировщик, лопасти двигателей которого имеют эффективную площадь рассеяния (ЭПР) размером в футбольное поле – нонсенс. Ту-95 не имеет никакого шанса преодолеть воздушное пространство даже третьесортной страны.

Что касается Ту-160, то исполинские размеры этого самолета превращают каждый его полет в некоторое подобие старта американского космического челнока Space Shuttle. Неслучайно почти каждый самолет этого типа имеет свое почетное название как боевой корабль военного флота. Бомбардировщик массой 275 тонн берет на борт 150 тонн топлива. Подготовка самолета к полету, заправка топливом и подвеска вооружения занимает несколько часов, и во время этого процесса возле самолета стоит рой специальных машин обслуживания. Конечно же, в час Х эти самолеты станут легкой добычей американских стервятников.

Что имеет Россия на выходе?

Печальные, прямо скажем, выводы для имперских надежд.

Группировка стационарных и мобильных «Тополь-М», которые в 2015 году составят практически монопольный костяк РВСН, по своим боевым возможностям практически будет оставаться на уровне легких МБР середины 70-х годов прошлого века. Недостаточная забрасываемая масса в 1-1,5 т не позволит реализовать мощное боевое оснащение этих ракет, в том числе многозарядными боеголовками индивидуального наведения. Конечно, по идее можно поставить три маломощных ядерных боезаряда по 200 кт, но даже это решение может снизить дальность полета МБР, который сегодня едва дотягивает до 10000 км.

Оснащение же этих МБР некими гиперзвуковыми маневрирующими боеголовками, которые «способны преодолеть любую систему ПРО», заставит американцев думать, что Россия рассматривает США как своего основного противника. На этом фоне китайцы с их значительно более масштабными стратегическими программами покажутся пентагоновским ястребам верными друзьями Америки. Впрочем, хитрые китайцы этого и пытаются добиться, не афишируя, в отличие от России, свои программы вооружений. Кремлевцы же пытаются бряцать оружием, которого даже нет в наличии. Глупая стратегия. И смешная.

Идеология развертывания морской компоненты триады разрушена. На РПКСН, которые по своим геометрическим размерениям и водоизмещению практически не уступают американским «Огайо», будут стоять маленькие ракеты с грозным названием «Булава». Недостаточная дальность этих ракет заставляет их базировать на Тихоокеанском флоте прямо под боком США. Не секрет, что в данном регионе развертывается мощная многоуровневая система ПРО, в том числе корабельного базирования с противоракетами Standard SM-3, и не только американская, но с включением японских и южнокорейских кораблей, оснащенных боевой информационно-управляющей системой AEGIS и установками вертикального пуска ракет. Прибавьте к этому компоненту базу противоракет GBI на Аляске с плавающими у ее берегов морскими платформами многофункциональных РЛС ПРО SBX. Эти системы оружия могут щелкать как орехи уцелевшие от первого удара ракеты «Булава». И вот в этот район, кишащий к тому же еще и системами противолодочной обороны, и отправятся плавать российские «Бореи» с «Булавами». Что и говорить, «мудрое» решение.

Про стратегическую авиацию добавить нечего.

Что делать? Извечный русский вопрос. Поздно пить «Боржоми», когда печень разложилась. Пора перестать бряцать оружием, причем не существующим.

Как видно, системный кризис путинской вертикали поставил крест на нашефсё Российской Федерации – оборонке и ядерном щите. «Ядерный меч» превратился в фейк, которым можно пугать разве, что Грузию или боевиков Чечни. Однако, не факт, что даже эти малые, но гордые народы дрогнут перед грудой российского металлолома, доставшегося России от милитаристского Советского Союза.